Львов був оточений за всіма правилами військового мистецтва. З усіх боків.
Він намагався відбиватися, але, з специфічних навичок, набутих посаді всесильного судді, іменованих гординею, це погано виходило. Звали Львова Богданом Юрійовичем.
І це суддя?
13 вересня 2022 року Богдан Юрійович Львов давав інтерв’ю журналісту Радіо «Свобода» Георгію Шабаєву. Інтерв’ю спочатку позначалося як присвячене діяльності господарських судів за умов воєнного часу. Богдан Юрійович розслабився, запросив журналіста та оператора до свого кабінету.
У самий невідповідний для Львова момент Георгій Шабаєв подав документи, що компрометують Богдана Юрійовича. Звичайно, це був заборонений прийом, але інакше голову Касаційного господарського суду у складі Верховного суду журналіст не вмовив би і на інтерв’ю не витягнув. Словом, Богдан Юрійович Львів потрапив у пастку.
Відповіді Богдана Львова Георгію Шабаєву за принципом кіношного героя Доцента «тут пам’ятаю, а тут не пам’ятаю», наочно підтверджували, що факти, наведені журналістом під час зйомки, підтверджуються. За словами інтерв’юера, голова Львов пообіцяв йому пізніше, вивчивши залишені йому копії цих документів, зв’язатися з ним. Але не зв’язався.
15 вересня 2022 року вийшов цей знаменитий фільм-розслідування. Ще на щось сподівався Богдан Юрійович Львов, який обдурив журналіста, та замість обіцянки зв’язатися з ним зв’язався з ДБР та СБУ. Тобто виявив позицію, яка повністю його викриває.
Того ж дня, 15 вересня 2022 року, Б.Львов спочатку пише заяву до ДБР. У заяві він зазначив, що від Георгія Шабаєва йому стало відомо про нібито наявне російське громадянство і можливий, у зв’язку з цим, вплив на розгляд судових справ.
Відразу відзначимо останнє припущення заявника про те, що його нібито російське громадянство якимось чином впливає на Богдана Юрійовича під час розгляду касаційних господарських спорів. Єдине, що може вплинути на перебіг та якість цих та інших розглядів у наших чесних судах — це наявність у достатній кількості грошових знаків, бажано з іноземною належністю та реєстрацією.
Але у своїй грізній заяві Богдан Юрійович Львов почав рахувати.
«Вважаю, – написав він, – що «поширення недостовірної інформації через мою дискредитацію як посадової особи судової влади в умовах війни з росією як країною-агресором справ за участю російської федерації та осіб-співучасників агресії, що має ознаки посадового злочину».
Завернув, як то кажуть, від душі!
Прошу доручити здійснити необхідну перевірку та вжити відповідних заходів у межах наданих повноважень», – попросив після того, як порахував, Богдан Юрійович Львов.
Тобто голова Львів просить директора ДБР перевірити журналістів?! Цікаво, за що та яким чином? Адже якщо голова головного господарського суду Б.Львов не знає компетенцій ДБР, то тим самим він підкреслює свою високу кваліфікацію, включаючи не лише проведені ним три десятки років у суддівській мантії, а й здобуті ним відмінні наукові ступені та ступені.
Закликавши директора ДБР А.А.Сухачова до виконання відповідних заходів, Богдан Юрійович Львів не заспокоївся. Наступного дня, 16 вересня 2022 року, він пише схожу заяву до СБУ:
У цій заяві, написаній у дусі тридцять сьомого року минулого століття, Богдан Юрійович, зокрема, просить:
«Розуміючи державний та громадський інтерес до цього питання, наявність у певного кола осіб сумнівів щодо можливого впливу цих фактів на здійснення мною судочинства, прошу правоохоронні органи здійснити належну перевірку щодо заявлених мною фактів». І, далі, продовжує, як завжди, вважати:
«Вважаю, що дані документи з’явилися в державницьких електронних базах рф з метою дискредитації мене як судді, голови Касаційного господарського суду у складі ВС, як представника судової гілки влади в Україні та дискредитації Верховного Суду як органу судової влади в цілому. Нібито наявність у мене громадянства рф в умовах війни з рф позитивно слугує ворогу, оскільки цей факт може дестабілізувати роботу суддів, судової системи, підірвати довіру до системи господарських судів в України. Саме тому причини появи та розміщення цієї недостовірної інформації повинні бути встановлені» І, в черговий раз порахувавши, Богдан Юрійович Львов в черговий раз уже просить:
«У випадку встановлення ознак складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 109 КК України у вигляді вчинення дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зареєструвати кримінальне провадження та провести досудове розслідування».
Тобто, Богдан Юрійович Львов, володар російського паспорта і, відповідно, російського громадянства, просить покарати за це чи то росіян, які видали йому цей документ, чи журналістів, які оприлюднили цей документ? І, головне, один із головних суддів України жодним словом не обмовився, а що ж каже Конституція України з цього приводу?
Минуло ще три дні. 19 вересня 2022 року НАБУ зареєструвало кримінальне провадження за фактом не задекларування суддею Богданом Юрійовичем Львовим московської нерухомості, оформленої на його дружину, також громадянку РФ. Щоб не повертатися до цього квартирного питання, яке «псує всіх москвичів», пропоную читачам самим оцінити достовірність договору дарування московської квартири Богдана Юрійовича Львова:
Всі ці факти та коментарі до них відомі, їх можна знайти у мережі. Тепер перейдемо до фактів та подій, невідомих широкому загалу та правоохоронним органам.
Піррова перемога Львова
Дві цитати з фейсбучних заяв Львова Богдана Юрійовича, що потрапив в оточення.
Перша: «Переконання, що поширення недостовірної інформації щодо мене, спрямоване на вивільнення посади голови суду (примусово чи за власним бажанням), що має полепшети (так у його заяві – Авт.) вплив на результати розгляду спорів з боку зацікавлених осіб».
Цитата друга: «Я не виключаю, що журналістів “Схем” могли використовувати “в темну” просто “зливши” їм якісну фальшивку”.
«Зацікавленими особами» Богдан Юрійович Львов та його найближче та довірене оточення вважають голову Верховного Суду Князєва Всеволода Сергійовича та його однодумців. А щодо використання журналістів і, зокрема, журналістів «Схем», «в темну» Богдан Юрійович явно перебільшив свою значущість та применшив здібності журналістів. Адже саме з цього применшення та гордині судді Львова і почалися його неприємності. І це було так.
У своєму фільмі-розслідуванні журналіст Георгій Шабаєв чомусь, вказуючи на подію, що сталася 16 травня 2017 року за участю судді Богдана Львова, замовчує, чим ця подія закінчилася. Для непосвячених у цю тему повернемося до спогадів.
16 травня 2017 року Громадська рада доброчесності (ГРД) опублікувала висновок про невідповідність кандидата на посаду судді Верховного Суду Львова Богдана Юрійовича категоріям доброчесності та професійної етики. І затвердила цей офіційний папір, який визнавав суддю Львова Б.Ю. не доброчесним та не професійним, негідним звання судді Верховного Суду.
Богдан Юрійович Львів був абсолютно не згоден із цим висновком. І подав на ГРД і, як на третю особу, на Вищу кваліфікаційну комісію суддів України позовну заяву до Окружного Адміністративного суду міста Києва.
21 травня 2020 року суддя ОАСК Шевченко Н.М. справедливо вирішила таке:
«1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
2. Повністю визнати протиправним та скасувати висновок про невідповідність кандидата на посаду судді Верховного Суду ОСОБА_1 критеріям доброчесності та професійної етики, який затверджено Громадською радою доброчесності 16.05.2017.
3. Визнати протиправним та скасувати рішення Громадської ради доброчесності, оформлене у вигляді протоколу засідання Громадської ради доброчесності від 16.05.2017, в частині затвердження висновку про невідповідність кандидата на посаду судді Верховного Суду ОСОБА_1 критеріям доброчесності та професійної етики, який затверджений Громадською радою доброчесності 16.05.2017.
4. Визнати протиправним та скасувати рішення про надання інформації на доповнення до висновку про невідповідність кандидата на посаду судді Верховного Суду критеріям доброчесності та професійної етики ОСОБА_1 , яке затверджено Громадською радою доброчесності 25.06.2017.
5. Визнати протиправним та скасувати рішення Громадської ради доброчесності, оформлене у вигляді протоколу засідання Громадської ради доброчесності від 25.06.2017, в частині затвердження рішення про надання інформації на доповнення до висновку про невідповідність кандидата на посаду судді Верховного Суду критеріям доброчесності та професійної етики ОСОБА_1 .
6. Визнати протиправним та скасувати рішення про надання Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформації на доповнення до висновку про невідповідність кандидата на посаду судді Верховного Суду ОСОБА_1 , критеріям доброчесності та професійної етики, затвердженого 16.05.2017, яке затверджено Громадською радою доброчесності 27.07.2017.
7. Визнати протиправним та скасувати рішення Громадської ради доброчесності, оформлене у вигляді протоколу засідання Громадської ради доброчесності від 27.07.2017, в частині затвердження рішення про надання Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформації на доповнення до висновку про невідповідність кандидата на посаду судді Верховного Суду ОСОБА_1 , критеріям доброчесності та професійної етики, затвердженого 16.05.2017.
8. Зобов’язати Громадську раду доброчесності вилучити висновок про невідповідність кандидата на посаду судді Верховного Суду ОСОБА_1 критеріям доброчесності та професійної етики, який затверджений Громадською радою доброчесності 16.05.2017, шляхом відкликання цього висновку про невідповідність кандидата на посаду судді Верховного Суду ОСОБА_1 критеріям доброчесності та професійної етики, який затверджений Громадською радою доброчесності 16.05.2017, з Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
9. Зобов’язати Громадську раду доброчесності вилучити рішення про надання інформації на доповнення до висновку про невідповідність кандидата на посаду судді Верховного Суду критеріям доброчесності та професійної етики ОСОБА_1 , яке затверджено Громадською радою доброчесності 25.06.2017, шляхом відкликання цього рішення про надання інформації на доповнення до Висновку про невідповідність кандидата на посаду судді Верховного Суду критеріям доброчесності та професійної етики ОСОБА_1 , яке затверджено Громадською радою доброчесності 25.06.2017, з Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
10. Зобов’язати Громадську раду доброчесності вилучити рішення про надання Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформації на доповнення до висновку про невідповідність кандидата на посаду судді Верховного Суду ОСОБА_1 , критеріям доброчесності та професійної етики, затвердженого 16.05.2017, яке затверджено Громадською радою доброчесності 27.07.2017, шляхом відкликання цього рішення про надання Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформації на доповнення до висновку про невідповідність кандидата на посаду судді Верховного Суду ОСОБА_1 , критеріям доброчесності та професійної етики, затвердженого 16.05.2017, яке затверджено Громадською радою доброчесності 27.07.2017, з Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
11. Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 6 915,00 грн (шість тисяч дев’ятсот п’ятнадцять) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Громадської ради доброчесності.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Громадська рада доброчесності (03109, м. Київ, вул. Генерала Шаповала, буд.9; код ЄДРПОУ відсутній).
Третя особа: Вища кваліфікаційна комісія суддів України (01601, м. Київ, вул. Липська, будинок 18/5, код ЄДРПОУ: 37316378)».
Тобто, той, хто читає це рішення, розуміє, наскільки була неправа і наскільки протизаконно діяла ГРД, причому разом з ВККСУ. За що її було матеріально покарано.
Але суддя Богдан Юрійович Львов, який святкував тоді перемогу, не очікував, що його перемога буде пірровою. Він не врахував того стратегічного моменту, що у складі ГРД були, є і будуть журналісти-розслідувачі. І – адвокати. Які не лише борються з корупціонерами, а й не вибачають незаслужених образ. Тим більше, що веде Богдана Юрійовича через мережу особисто Наталія Седлецька.
Вигравши у 2020 році 6 915 грн. та скасування висновків ГРД на свою адресу, Богдан Юрійович Львов у 2022 році придбав для себе подальший та остаточний головний біль.
