«Громадянка Лазникова»
«Наташа, яка зовсім збожеволіла, Наташа, яка влаштувала істерику «Сєрому» (у світі — Сергію Степановичу Ващуку) і яка була послана їм на хер», не випадково написала мені таке послання.
По-перше, їй зателефонувала власною персоною Людмила Григорівна Шмідт (Руденко) і сказала щось таке, від чого Наталія Степанівна Лазникова (Гетманенко) миттєво протверезіла та залишила свій звичайний стан, перейшовши у стан адекватності.
По-друге, незадовго до цього послання Наталія Степанівна хвалилася авторові цих рядків тим, що в неї з’явився, за її словами, «мій адміністративний ресурс».
«Мій адміністративний ресурс» – це якийсь колишній заступник міністра внутрішніх справ України, який, за твердженням Наталії Лазникової (Гетманенко), «вирішуватиме» їй усі питання, пов’язані з силовиками. Її багатий досвід, пов’язаний із «вирішувачами», так її нічому й не навчив. Список цих «вирішувачів» досить значний, і пізніше ми розглянемо його докладніше. А поки що Наталія Степанівна пообіцяла навіщось познайомити мене з її «адміністративним ресурсом».
Головне, щоб цей заступник міністра внутрішніх справ знав, що з певного часу є її «адміністративним ресурсом». Адже найчастіше буває так, що людина живе своїм життям, а хтось за її спиною і потай від неї позначив її своїм «ресурсом», хай навіть і адміністративним.
По-третє, заклик Наталії Степанівни Лазникової (Гетманенко) зупинити «заяву щодо Шмідт» мало того, що не має під собою жодних юридичних підстав, а й втілення цього призову в життя безперспективне. Тому що ще 31 жовтня 2022 року Солом’янський районний суд міста Києва своєю ухвалою зобов’язав уповноважених осіб Солом’янського управління поліції ГУНП у місті Києві внести цю нашу заяву до ЄРДР.
У телефонній розмові Наталія Степанівна Лазникова (Гетманенко) згадувала не лише долари, які їй винна Людмила Григорівна Шмідт (Руденко), а й якийсь хрест, який останній «не належить». А восени 2022 року між колишніми приятельками та спільницями відбувся такий довірчий діалог:
У своєму екстазі Наталія Степанівна Лазникова (Гетманенко) називає Людмилу Григорівну Шмідт (Руденко) «нахабною», «самозванкою».
У відповідь «самозванка» Людмила Григорівна Шмідт (Руденко), парируючи випади колишньої подруги, у якої вона позичила всього $100 000 (сто тисяч доларів США), обізвала Наталію Степанівну «громадянкою Лазниковою» і пригрозила останньою «популярністю».
Цілком процес «кидка» Наталії Степанівни Лазникової (Гетманенко) з боку Людмили Григорівни Шмідт (Руденко) буде розписаний у наступних матеріалах журналістського розслідування, бо запущений нашим виданням процес щодня поповнюється новими подіями та фактами. І ці події та факти заслуговують на значно більшу увагу.
«Від свого імені» Інги Ващук
17 січня 2023 року на нашому сайті вийшла стаття «Сергій Ващук. Людина-прокладка». Реакція на цей матеріал журналістського розслідування з боку родини Ващук була однозначною та передбачуваною.
18 січня 2023 року Федорові Федоровичу Ромашу надійшло послання на Вайбер від дружини Сергія Степановича Ващука, Інги Володимирівни Ващук.
На дату цього послання Інга Володимирівна, разом зі своєю донькою (і, звичайно, донькою Сергія Степановича) перебувають чи в Нідерландах, чи в Бельгії, чи в Німеччині як українські біженці. І, звичайно, сидять на соціалі. Тобто європейські громадяни утримують їх безкоштовно. Щоправда, як розповідав Сергій Степанович Ващук, обидві ще десь підробляють.
Ось це послання:
“Від свого імені повертаюся до невирішеного питання”, – пише Інга Володимирівна.
«Невирішене питання» Інги Ващук — це борг Сергія Степановича Ващука Федору Федоровичу Ромашу, який становить, за словами позикодавця, $105 000 (сто п’ять тисяч доларів США). Усі матеріали поетапної битви Федора Федоровича за повернення власних витрачених коштів не лише з Сергієм Ващуком, а й його дружиною Інгою Володимирівною в нашій редакції є і вийдуть окремим розслідуванням.
Якщо ж коротенько, то Федір Федорович відсудив та узаконив одну кімнату у трикімнатній квартирі № 191 на Оболоні у Києві, що на сьогоднішній момент належить саме Інзі Володимирівні Ващук як спадщина. У свій час родина Ващуків навіть платила Федору Федоровичу плату за оренду цієї кімнати, але вже три роки і два місяці не платить.
Федір Федорович урізав замок у свою кімнату, але хтось із Ващуків цей замок зламав, і тепер цією чужою кімнатою родина Ващуків користується, як своєю, безоплатно.
Трохи більше року тому Федір Федорович разом із своїм шістнадцятирічним сином приїхав, щоб потрапити до своєї кімнати, до квартири номер 191 на Оболонському проспекті. Але Сергій Степанович Ващук не пустив господарів навіть за поріг своєї та Ромаша квартири. І тоді 16-річний підліток у серцях обізвав «Сєрого» «педерастом».
Про це говорив сам Сергій Степанович, цей сумний для обох конфліктуючих сторін факт підтвердив і Федір Федорович Ромаш. Тобто «слабак» та «Козел» від Наталії Степанівни Лазникової (Гетманенко) на адресу Сергія Ващука були дитячим лепетом, – порівняно з «педерастом».
Сергій Степанович Ващук мужньо і з гідністю, як і личить справжньому чоловікові, пропустив цю образу вище за свій високий зріст, лише вказавши на підлітка своєму старшому синові і наказавши запам’ятати і цю образу, і того, хто цю образу завдав…
Але продовжимо читання неперевершеного послання Інги Володимирівни Ващук Федору Федоровичу Ромашу:
«Я зараз перебуваю за кордоном, можливо, надовго. Але якщо ви готові до того варіанта, який ми з вами востаннє обговорювали (25000 доларів за повне закриття всіх справ), то я займуся технічним забезпеченням процесу».
За словами Федора Федоровича Ромаша, $ 25 000 (двадцять п’ять тисяч доларів США) він просив у родини Ващуків кілька років тому, у розпал епідемії ковіда, коли у родини Ромашів не вистачало грошей навіть на їжу. Але тоді Інга Володимирівна, яка ще не сиділа на західноєвропейському соціалі, а чимось займалася в Києві та Севастополі, запропонувала за борг у $ 105 000 лише $ 15 000 (п’ятнадцять тисяч доларів США). І, звісно, отримала відмову.
«Прошу вас добре подумати та по можливості дати відповідь швидше», – просить Федора Федоровича Інга Володимирівна Ващук.
Це вона так пише, що ніби просить. Насправді вона «намалювала» Федору Федоровичу «замануху».
Тобто, за задумом Інги Володимирівни Ващук «від свого імені», Федір Федорович Ромаш повинен швидше дати згоду на те, щоб через складну ситуацію та війну отримати від боржників Ващук хоч $ 25 000 замість $ 105 000?!
І Інга Володимирівна, побажавши Федорові Федоровичу «доброго вечора», почала чекати на відповідь.
Прочитавши це послання Інги Володимирівни, мимоволі запитуєш: «Звідки у біженки з’явилася раптом така величезна сума?». Напевно, накопичила за майже рік еміграції в Європі, на підробітках?
Але тут, 21 січня 2023 року, мені зателефонував особисто Сергій Степанович Ващук і запропонував гроші натомість за те, що я приберу статтю із сайту. Так прямо й сказав, що дасть гроші «з умовою».
Звісно, отримав відмову. Гроші, як і його умова, залишилися з «Сєрим» разом з усіма даними йому епітетами від Наталії Степанівни Лазникової (Гетманенко) та підлітка Ромаша. Справа в тому, що гроші, які Інга Володимирівна Ващук пропонувала Федору Федоровичу Ромашу та гроші, які Сергій Степанович Ващук пропонував мені за зняття статті про нього з нашого сайту, не належали Ващукам. Жодного центу, від слова «зовсім».
Ці гроші у грудні 2022 року Сергію Петровичу Ващуку були надані зовсім сторонніми, через його знайомого, людьми для того, щоб він віддав їх у роботу. Тобто він виступив у черговий раз у ролі людини-прокладки.
Але людина-прокладка Ващук, не виконавши взятого на себе капіталістичного зобов’язання, чужі гроші тримає у власних засіках цілий місяць, при цьому, мабуть, похвалившись своїй дружині в еміграції, що нарешті багато заробив. А та, природно, «від свого імені» вирішила облагодіяти Федора Федоровича Ромаша.
«По решті доведеться зустрітися з юристом у Києві», – розписує план майбутніх дій Федора Федоровича Ромаша Інга Володимирівна Ващук, яка живе в Європі. Тобто, вона і тут (зрозуміло, від свого імені) все продумала за свого кредитора.
«Інша частина» – це, серед іншого, зняття арешту не лише на квартиру Ващуків, а й на виїзд Сергія Степановича Ващука за кордон. Заборона накладена виконавчою службою та є в базі ДПСУ. Тобто він не може вже як три роки легально перетнути кордон.
Проте війна внесла свої корективи й у цю частину життя Сергія Степановича Ващука. Він, який мріє повернутися до руїн свого розважального бізнесу в Севастополі, голосно зітхає про надію на швидке звільнення від загарбників Криму. Але, зітхаючи, нічого не робить для цього звільнення.
– Ховається разом зі своїми дорослими синами від мобілізації у моїй квартирі, – посміхається Федір Федорович.
Якимось чином опинившись у команді волонтерів, а не в лавах армійських захисників України (кажуть, у команді Петра Олексійовича Порошенка), Сергій Степанович Ващук домігся дозволу на виїзд за кордон. Тобто фактично переборов рішення суду!
Спочатку він мав виїхати з кінця листопада до 07 грудня 2022 року. Нібито, за автомобілем для потреб ЗСУ. Насправді він, за словами вже нашого спільного знайомого, Ігоря Тарана, планував зупинитися в дорогому готелі в центрі Ганновера.
– У центрі дорогі готелі, – розповідає Ігор Таран. – Я запропонував йому оселитися за хвилин сорок їзди від вокзалу, там ціни вдвічі дешевші. Але він сказав, що зупиниться лише у центрі, бо до нього приїде його дружина.
І, у якості тієї самої «заманухи», Сергій Ващук пообіцяв Тарану привезти грошей на спільний проект.
Однак у призначений термін Сергій Степанович Ващук на зустріч із Тараном у Ганновері не з’явився. Через обставини, що склалися в нього, він переніс зустріч на 14 грудня 2022 року.
Ігор Таран не лише сам чекав на приїзд 14 грудня 2022 року високого та важливого гостя з Києва, інженера Сергія Степановича Ващука, а й підготував до цієї зустрічі майбутніх компаньйонів з бізнесу. Тим часом, нічого не розповідаючи мені про свою завтрашню зустріч у Ганновері, Сергій Степанович Ващук 13 грудня 2022 року о 16:45 зустрічається зі мною в центрі Києва. Мені він каже, що після нашої зустрічі їде до Наталії Степанівни Лазникової (Гетманенко) з питання начебто запропонованих нею грошей. Водночас він повідомляє Тарану, що його поїздка переноситься на 24 грудня, а зараз він поїде на зустріч із важливим інвестором для їхнього спільного проекту.
Ігор Таран, нетерпляче, наступного дня зателефонував Сергію Степановичу Ващуку, як пройшла його зустріч з інвестором, на що інженер відповів, що йому зараз ні до чого, бо вночі він на автомобілі влетів у якусь яму і в його авто відпали два колеса.
Про цей сумний випадок Сергій Степанович чомусь скромно промовчав, зі мною не поділився.
24 грудня 2022 року Сергій Степанович Ващук повідомив Ігоря Тарана про те, що термін волонтерської візи у нього закінчується 29 грудня 2022 року, і як тільки він оформить нову візу, то обов’язково приїде до Ганновера.
Тобто надії на перетин кордону Сергія Степановича Ващука досі живлять.
Звичайно, наше видання надіслало запити як до ДПСУ, так і до ДБР. Окрім цього волонтерського спрямування бездіяльності Сергія Степановича Ващука нас цікавить, для чого аж до повної заборони на виїзд за кордон, Сергій Ващук відвідував окупований Крим? Він стверджує, що часто спілкується зі своїм другом, який служить на базі ЧФ РФ.
Та й цікаво, яким чином Наталія Степанівна Лазникова (Гетманенко) переказувала $5 000 (п’ять тисяч доларів США) Сергію Степановичу Ващуку до Криму? Що вона фактично фінансувала в окупованому Криму?
Здається, скоро ми отримаємо відповіді на всі ці та інші питання, які нас цікавлять. І розкажемо про них нашим читачам.
