Чудовий журналіст Андрій Стадник чудового видання дружини колишнього і нині недоторканного міністра оборони України Анатолія Гриценка під назвою ZN,UA повідомив Urbi et orbi несвіжу новину про те, що Леонід Міндіч вийшов на волю під заставу у 8 мільйонів гривень. Несвіжість поданого повідомлення полягала в заключному абзаці , поданого читачеві як сенсація:
«Вже після затримання підозрюваного на кордоні з’ясувалося, що має додатково громадянство США. Саме завдяки американському паспорту він мав намір виїхати з України».
Справа в тому, що Леонід Міндіч ніколи не приховував свого громадянства США. Більше того, він за будь-якої нагоди підкреслював свою приналежність до цієї держави, включаючи й офіційні в тому визнання. Як, наприклад, у цьому випадку:
Тобто з’ясовувати громадянство Леоніда Міндіча на кордоні не було жодної потреби. Тим більше, переписувати цей абзац слово в слово у Ірини Знась .
На «нет» і суду нет
Одного разу, 20 серпня 2022 року, рівно о 13 годині 50 хвилин у міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Могилів-Подільський-Отач» до воюючої України своєчасно для себе в’їжджав громадянин Леонід Харитонович Міндіч. Це неординарне переміщення було удостоєне цілого протоколу прикордонної служби Південного регіонального управління ДПС України.
Протокол про адміністративне правопорушення Леоніда Харитоновича Міндіча зафіксовано серією ПдРУ та № 157905 від 20.08.2022 р.
Пильні прикордонники виявили, що громадянин України Леонід Харитонович Міндіч незаконно перетнув кордон з України до Республіки Угорщина без відповідних документів. Незаконність перетину Міндічем кордону полягала в тому, що 26 липня 2022 року рівно о 16 годині 20 хвилин у міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Лужанка», залишаючи воюючу Україну своєчасно для себе, Леонід Харитонович надав на пункт паспортного контролю паспорт громадянина США, виданий йому 16 травня 2022 року.
У зв’язку з цим пред’явленням американського паспорта прикордонники «пришили» Леоніду Міндічу частину 1 статті 204-1 КУпАП. І направили протокол про правопорушення до суду.
29 серпня 2022 року суддя Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області Ясинський Ю.О. уважно розглянув матеріали, надіслані прикордонниками, та виніс постанову. Сувора і справедлива ухвала зазначеного судді ґрунтувалася на наступному.
Леонід Харитонович Міндіч до суду прийшов. І провину свою не визнав. Зовсім як в анекдоті про засідання грузинського суду:
– Підсудний, чи ви визнаєте себе винним?
– Нет.
– Ну, на «нет» і суду нет!
Але Леонід Харитонович Міндіч чесно зізнався, що є офіційно не працюючим. Тобто безробітним.
Безробітний Леонід Міндіч розповів судді Ясінському Ю.А. про те, що 26 липня 2022 року він, перетинаючи на автомобілі пункт пропуску «Лужанка», надав прикордонникам паспорт громадянина України разом із свідоцтвами про народження своїх трьох неповнолітніх дітей. У цих дитячих свідоцтвах у графі «батько» вказано саме Леоніда Харитоновича Міндіча, але як громадянина США, а не України.
Пильний прикордонник попросив у Міндіча Л.Х. його американський паспорт, перевірив його відповідність дійсності і, повернувши разом із українським паспортом, пропустив Леоніда Харитоновича саме за паспортом США. Всупереч бажанню і внаслідок відсутності цього наміру у Міндіча, що залишав Україну .
Суддя Ясинський Ю.А. погодився з цією відсутністю та досліджував письмові докази присутності цього наміру від прикордонників. Цими доказами стали письмове пояснення самого Леоніда Міндіча та письмові пояснення прикордонників. Були присутні рапорт прикордонника та копія паспорта громадянина України Міндіча Леоніда Харитоновича для виїзду за кордон.
Суддя Ясинський Ю.А. вивчив витяг з бази даних «Ризик», а також протокол вилучення документів від 20 серпня 2022 року. Уважно прочитав акт відмови Леоніда Харитоновича від підписання протоколу про вилучення документів, а також письмове заперечення Міндіча прикордонникам та надані ним копії свідоцтв про народження його дітей.
І, вивчивши це, суддя Ясинський Ю.А. прийшов до втішного для Леоніда Міндіча рішення. Суддя вирішив закрити судове провадження через відсутність у діях Леоніда Харитоновича складу правопорушення.
Головне, що визначив суддя Ясинський Ю.А., те, що в діях Леоніда Харитоновича Міндіча був відсутній намір на незаконне перетинання кордону. І, зокрема, ухвалив повернути йому паспорт громадянина США, виданий 16 травня 2022 року.
Таким чином, спростовуючи повідомлення видання ZN UA , прикордонники знали про наявність у Міндіча Л.Х. як мінімум з 26 липня 2022 року.
Леонід Міндіч та Степури
23 квітня 2018 року КП «Київпастранс» замовило ТОВ « Роботенкс » цілий комплекс з обліку палива . Сума замовлення склала 15 мільйонів 340 тисяч гривень.
Замовлення пройшло всі етапи системи «Прозоро».
ТОВ «Роботенкс» зобов’язалося поставити замовнику програмне забезпечення для автоматизації, планування, обліку та контролю за надходженням та використанням палива (дистрибутивний диск) ціною в 1 мільйон 330 тисяч гривень, а також бортові контролери GPS\GSM у повному для монтажу комплекті та повністю готовими до монтажу датчиками рівня палива. Ціна цих контролерів та датчиків була зафіксована у 11 тисяч 760 грн за одиницю.
Господарями ТОВ «Роботенкс» були все ті ж, за директора Лисицького Максима Володимировича, бізнес-соратники:
– громадянин України Леонід Харитонович Міндіч, що живе в США ;
– не доведена до інфаркту своїм колишнім чоловіком Олександром Володимировичем Степурою Лідія Павлівна Степура, дочка професійної ворожки;
– підпільний мільйонер Олександр Володимирович Степура.
Олександр Володимирович Степура, Лідія Павлівна Степура та Леонід Міндіч присягалися системою «Прозорро», що компанія ТОВ «Роботенкс», яка їм належить, встановить вищезгадані контролери на 910 автобусів і на 281 одиницю спеціальної київської техніки. Представляючи в прозору систему закупівель свою пропозицію, фірма ТОВ «Роботенкс» не вказала моделі ні датчиків, ні контролерів, подавши лише свідоцтво від ДП «Укрметртестстандарт», в якому говорилося, що цим ДП було прокалібровано датчики рівня палива DUT – E -232 білоруського виробництва (фірма «Технотон»).
Очікувана вартість закупівлі замовником була виставлена у 15 мільйонів 500 тисяч гривень. ТОВ «Роботенкс» погодилося зменшити цю очікувану вартість аж на 160 тисяч гривень. Але якщо взяти ціну одного датчика, запропоновану компанією Міндіча та Степур, в 11 760 грн, то на той момент оптова ціна точно таких же датчиків в інтернеті становила 3 097 грн за одиницю, і навіть був випадок, коли КП «Київреклама» закуповувала їх за ціною 2 952 грн за штуку!
Але про це у КП «Київпастранс», мабуть, не знали. І погодилися на пропозицію ТОВ «Роботенкс».
Переможець конкурсного капіталістичного змагання в «Прозорро» ТОВ «Роботенкс» переміг свого найближчого суперника ТОВ «Аверс-Центр», який виступив із пропозицією продати ті ж білоруські датчики. Цього слід було чекати, і ось чому.
ТОВ «Роботенкс» з 2015 року отримало аналогічних підрядів на суму 52 мільйони 20 тисяч гривень. ТОВ «Аверс-Центр» із квітня 2017 року, спеціалізуючись на дрібних підрядах, освоїло їх аж на 189 тисяч гривень.
У ТОВ «Роботенкс» у цьому змаганні датчиків був ще один конкурент, ТОВ «Інтелі». Це товариство запропонувало датчики GPSM Pro Sensor, проте його навіть не допустили на аукціон. Перешкодою до торгів став договір оренди офісу та складу ТОВ «Інтелі», нібито не підкріплений актами прийому-передачі об’єктів оренди.
ТОВ «Інтелі» подало скаргу до АМКУ, спростовуючи домисли про відсутність цих актів та стверджуючи, що ці акти були своєчасно подані. У скарзі також було сказано про те, що «Аверс-Центр» не має авторитетного висновку про метод вимірювання рівня палива, а замість нього цей конкурент, втім, як і ТОВ « Роботенкс », подав свідоцтво про калібрування.
Але ТОВ «Інтелі» подання цієї скарги не сплатило, і, отже, адміністративна колегія безплатно на цю скаргу не відреагувала.
Леонід Харитонович Міндіч , колишні родичі та справжні бізнес-колеги Степури, Олександр Володимирович та Лідія Павлівна, своїх неконкурентоспроможних конкурентів перемогли та тендер виграли.
Порівняльна таблиця ціни за той самий датчик іноземного виробництва виглядає так:
| «Київреклама» | Інтернет-оголошення | ТОВ «Роботенкс» |
| 2 952 грн | 3 097 грн | 11 760 грн |
За таких завищених цін було б дивним, якби ТОВ «Роботенкс» Леоніда Харитоновича Міндіча та колишніх родичів Степур не виграв приз у 15 мільйонів 340 тисяч гривень. Особливо в той момент, коли Олександр Володимирович Степура персонально виконує обов’язки оператора-кранівника.
Схеми Міндіча та Степури
У червні 2025 року Леонід Харитонович Міндіч знову вирішив випробувати кордон України на міцність. Як зазначала все та ж ZN,UA в особі все тієї ж Ірини Знась, «за словами джерел, після проведення низки експертиз він раптом вирішив виїхати з країни і його затримали на кордоні» .
Журналістка ZN,UA також зазначає, що «у справі також є ще один фігурант, якому раніше вручили підозру у справі, яка вказала на причетність Міндіча до угоди».
Виявляється, це була угода, а не схема розкрадання мільйонів гривень. І Леонід Харитонович Міндіч є бізнесменом-підрядником, а не організатором цієї схеми, всупереч твердженням НАБУ та САП.
Слідство стверджує, що у 2021 році Леонід Харитонович Міндіч, нагадаю, безробітний і громадянин України та США, «взяв під особистий контроль проведення закупівель енергетичного обладнання в АТ «Харківобленерго»». Це він вказував керівнику АТ, з ким укладати контракти щодо закупівлі обладнання та за цінами, вищими за ринкові в кілька разів.
Досвід, напрацьований у 2018 році Леонідом Харитоновичем у співдружності з колишньою сімейною парою Олександром Володимировичем та Лідією Павлівною Степурами в їхній спільній компанії ТОВ «Роботенкс», коли їхня запропонована ціна за датчики іноземного виробництва була вищою за ринкову в чотири рази, став у нагоді Міндічу у 20 роках. Тим більше, що тендер від ТОВ «Роботенкс» чомусь пройшов непоміченим для всіх правоохоронних органів.
І якось так співпало, що Леонід Харитонович Міндіч зайшов до Харкова у статусі організатора схеми розкрадання у «Харківобленерго» після смерті у 2020 році Геннадія Адольфовича Кернеса, який, нагадаю, обіцяв Степурі Олександру Володимировичу, що Степура зайде у бізнес Харкова «тільки через мій труп».
Труп Кернеса трапився. Партнер за схемами Олександра Степури в ТОВ «Роботенкс» Леонід Міндіч одразу опинився в бізнесі Харкова, за тими ж їхніми загальними схемами, і на ті самі схеми через завищені на продукцію, що поставляється, і деталі ціни.
Сам Олександр Володимирович Степура відзначився в аналогічному кримінальному скандалі.
“Дай мільйон!”
У 2017 році польська компанія «Air Cyber Services», в якій соратнику Юлії Тимошенко Михайлу Соколову належить частка у 25%, заплатила раднику директора «Укрспецекспорту» Олександру Чабану 1 000 000 (один мільйон) гривень. Олександра Чабана у цьому випадку здала його дружина, співробітниця прокуратури, яка вказала цей мільйон у своїй щорічній декларації.
На момент отримання цього мільйона гривень Олександр Чабан уже як чотири роки був радником директора.
Партнером Михайла Соколова в компанії «Air Cyber Services» була на той же момент фірма під назвою «Runestone Partners LLC», зареєстрована в США, і якою керував пенсіонер Рой Морріс. Фірма «Runestone Partners LLC», очолювана американським пенсіонером, є, якщо хтось забув, тією самою фірмою, яка зірвала постачання до Іраку шести літаків АН-32 та 420-ти БТРів. Зірвала угоду (а не схему!) на суму $500 000 000 (п’ятсот мільйонів доларів США).
Перед зривом цієї угоди фірма «Runestone Partners LLC» отримала $750 000 (сімсот п’ятдесят тисяч доларів США) від низки українських оборонних підприємств як посередницькі послуги. Внаслідок цього посередництва контракт, підписаний у 2009 році, у 2014 році був призупинений іракською стороною через браковану техніку, що постачається (було поставлено до Іраку лише 37 БТРів, до того ж, неякісних).
Так ось, бізнесовими партнерами Михайла Соколова в «Runestone Partners LLC» на той момент були Олександр Володимирович Степура, Костянтин Анапрейчук та Ігор Гальперін. Хто з цих партнерів та скільки отримав за невиконані посередницькі послуги, історія та розслідувачі скромно замовчують. Адже той же Костянтин Анапрейчук у своєму резюме в мережі стверджував, що він є членом правління фірми «Runestone Partners LLC».
Олександр Володимирович Степура, окрім спілкування з представниками колумбійської наркомафії та очікування перетворення на труп Геннадія Адольфовича Кернеса, задовго до повномасштабної війни планував будувати безпілотники для ЗСУ. Невідомо, чи справдилися ці плани, як справдилися його попередні та безкарні схеми, у союзі з Леонідом Харитоновичем Міндічем і без того союзу.
Де ховає свої мільйони підпільний мільйонер Степура, громадськості невідомо. А ось де зберігає схематозні мільйони Міндіч, авторитетно вказав Олександр «Буратіно» Дубинський:
Як кажуть, усім видам організованих правоохоронців – прапор до рук!
