Місцю вимоги ця, яка здавалася рятівною для сімейства Цуберів, довідка також не була потрібна. Тим часом, невблаганно наближалася година «Х», призначена командуванням ЗСУ на 26 квітня 2022 року.
Зневірений Ігор Васильович Цубера звертається до своєї всемогутньої дружини, бо хто, як не ця гарна жінка, може вплинути на вище військове командування. Але, як виявилось, у друзях у Юлії Юлдашевни Цубери ходить колишній прокурор Закарпаття Андрій Аркадійович Новіков. І, що теж виявилося зовсім несподіваним для прохача Ігоря Цубери, і його дружина, і екс-прокурор Новіков, і ще низка специфічних фахівців саме займаються оформленням паперів для ухилістів, які не бажають захищати Батьківщину.
Як кажуть, інтереси обох сторін збіглися повністю. Тим більше, що Олексій Васильович Цубера був для Юлії Юлдашевни Цубери зовсім не далеким родичем.
Ця остання обставина виявилася дуже важливою у процесі оформлення цінника на послуги також для обох сторін. За підсумками швидких роздумів Юлія Юлдашевна заявила своєму чоловікові, що визнання Олексія Цубери непридатним до служби у ЗСУ у воєнний час, і, відповідно, збереження життя майбутньому молодшому лейтенанту запасу в тилу коштуватиме Ігореві Васильовичу Цубері лише $2 000 (дві тисячі доларів США).
Тобто Юлія Юлдашевна Цубера та Андрій Аркадійович Новіков конкретно «демпінгнули» навіть за закарпатськими мірками.
Ігор Васильович на умови дружини та Ко радісно та негайно погодився. Тоді Юлія Юлдашевна пояснила своєму благовірному, що у зв’язку з тим, що Андрій Аркадійович Новіков в даний момент (на кінець квітня 2022 року) перебуває за кордоном, то й обумовлену ними суму Ігор Цубера має перевести на банківську картку екс-прокурора та адвоката. Ігор Васильович тут же здійснює цю нехитру фінансову операцію та переказує на рахунок Андрія Аркадійовича Новікова $2 000.
Отримавши гроші, Андрій Аркадійович вустами Юлії Юлдашевни Цубери повідомляє Ігореві Васильовичу про те, що він домовився з усіма керівниками силових структур Закарпаття, включаючи командування частини, де отримував зарплату Олексій Цубера, про повну демобілізацію молодшого лейтенанта запасу ЗСУ шляхом відповідних висновків ВЛК. Тобто медичного визнання Олексія Васильовича Цубери непридатним до військової служби.
Але, нібито підкреслила Юлія Юлдашевна, оскільки часу не було взагалі і військова частина готувалася до передислокації на фронт, Андрій Аркадійович Новіков наказав негайно вивозити Олексія Цуберу з частини та надійно ховати у Києві, доки він, екс-прокурор та адвокат, вирішуватиме долю ухиліста у складі цілої групи таких самих «патріотів» із силовиками та медиками. І скинула чоловікові посилання на деякі сайти деяких офіційних організацій, із якими Андрій Аркадійович нібито вже вступив у щільний договірний контакт.
Ігор Васильович Цубера тут же перекинув ці посилання батькові, Василю Юрійовичу Цубері і передав усне розпорядження своєї дружини (розкриваючи сімейну таємницю, зазначимо, що Ігор Васильович та Юлія Юлдашевна давно жили порізно, зберігаючи шлюб де-юре).
Василь Юрійович на своєму автомобілі відразу помчав із Києва на Закарпаття.
Щойно він прибув до військової частини, одразу ж із будівлі вийшов його син, солдат Олексій Цубера, сів у його машину і вони також одразу помчали, вже із Закарпаття, до Києва. У столиці Василь Юрійович поселив уже не ухиліста, але дезертира Олексія Васильовича Цуберу на квартиру своєї тещі та його бабусі, туди, де його точно ніхто не зміг би знайти. І родина Цуберів почала чекати наступної відповідної команди від Андрія Аркадійовича Новікова.
Але ні команди, ні розпоряджень, ні просто порад від нього Цубери так і не дочекалися. Посилання на сайти, якими так цінували Юлія Юлдашевна, Ігор Васильович та Василь Юрійович, виявилися звичайними посиланнями з інтернету на сайти Міноборони, військової прокуратури та Мін’юсту.
Юлія Юлдашевна нібито пояснила чоловікові, що Андрій Аркадійович займається дезертиром Олексієм Цуберою, але змушений взяти паузу через… «корупцію в силових структурах Закарпаття». Звичайно, кому, як не екс-прокурору Новікову знати, що таке корупція силовиків!
Тим часом своє дезертирство з військової частини Олексій Васильович Цубера пояснював так:
Виявляється, з дитинства Олексій Цубера страждає на хворобу очей. Цілу добу, з 25 на 26 квітня 2022 року, він був у наряді по службі і почував себе дуже погано. У нього трапилося запаморочення та запаморочення в очах (останній медичний симптом списаний із пояснювальної дезертира).
Відразу виникає закономірне питання до начальника кафедри військової підготовки полковника Євгена Камалова, який видав для пред’явлення за місцем вимоги довідку: якщо Олексій Васильович Цубера з дитинства страждав на хворобу очей, як його прийняли до Національного університету оборони України імені Івана Черняховського? «Но, позвольте, как же он служил в очистке?!», – дивувався захисник Шарікова.
Далі, Олексій Васильович Цубера виконує інструкції, видані йому Юлією Юлдашевною та які були продубльовані Ігорем Васильовичем. Він звертається до командира взводу молодшого лейтенанта Романа Романенка з усною заявою про те, що змушений написати рапорт командиру частини, бо погано почувається і вимагає госпіталізації.
Тобто поки Олексій Васильович отримував як для звичайного громадянина високу заробітну плату, він відчував себе чудово. Як тільки прозвучала команда їхати на фронт, у нього загострилася хвороба очей, що є в нього в наявності з дитинства.
Звичайно, молодший лейтенант Романенко сказав, щоб солдат Олексій Цубера писав рапорт командиру згідно зразку. При цьому Олексій Васильович Цубера відразу ж боягузливо пояснює, що в написанні подібного рапорту він був не самотній, були й «інші військовослужбовці».
Того ж дня, 26 квітня 2022 року, молодший лейтенант Роман Романенко зібрав усі рапорти (Олексія Цубери та «інших військовослужбовців») та відніс їх начальнику штабу Коноваліку А. (ім’я та військове звання начальника свого штабу Олексій Васильович не знав). Однак незабаром молодший лейтенант Романенко повернув кожному з відмовників написані ними рапорти і сказав, що начальник штабу А.Коновалік відмовився розглядати ці рапорти, а підписуватиме їх у потязі дорогою на фронт.
Не так сталося, як гадалося. Це начальник штабу Коновалік А. мав бойове завдання доставити особовий склад частини на фронт. Дезертир Олексій Васильович Цубера мав зовсім іншу мету.
Після відмови молодшого лейтенанта Романенка, Олексій Цубера залишив рапорт «у кімнаті № 9-Б (кабінет історії)» та попередив якогось Дмитра Кучерявого про те, що їде на лікування до Києва. Ось копія цього рапорту:
Залишивши рапорт у кімнаті № 9-Б (кабінеті історії), Олексій Васильович Цубера вийшов на вулицю і, за його словами, помітив автомобіль із київськими номерами. В автомобілі були водій та пасажир, яких він умовив підвезти його до Києва.
Відвівши в поясненні, на його думку, загрозу від свого батька, далі Олексій Цубера підтверджує, що вже як дезертир прибув наступного дня, 27 квітня 2022 року, до Києва і «його одразу госпіталізували до стаціонару лікарні № 9». “Зараз лікарі готують мене до операції, яка буде наприкінці травня 2022 року”.
Ці два останні твердження читачеві потрібно обов’язково запам’ятати. Тому що не було жодного стаціонару, жодної операції наприкінці травня 2022 року.
А поки що дезертир Олексій Васильович Цубера на початок травня 2022 року був готовий надати, звісно, «якщо є така необхідність, всі медичні довідки зручним для вас способом».
Та й щодо рапорту. Якщо Олексій Васильович Цубера писав його зі зразка (у чому, звісно, є великий сумнів), то цей документ свідчить про рівень грамотності майбутнього молодшого лейтенанта запасу взагалі та особисто дезертира Цубери, зокрема.
Тим часом, поки Олексій Васильович Цубера, відключивши свій мобільний телефон, щоб йому не дзвонили з добровільно залишеної ним військової частини, відвідував лікарню № 9 і «готувався до операції», його брат Ігор Васильович Цубера вкотре вислухав від дружини Юлії Юлдашевни Цубери версію про те, що вирішення питання щодо повної демобілізації Олексія затягується Андрієм Аркадійовичем Новіковим ще на тиждень.
Природно, що ця чергова відстрочка загрожувала солдатові Цубері щонайменше затриманням, арештом та судом. Досі не вкладається в голові: як двоє дорослих чоловіків підштовхнули і фактично змусили близького родича, сина та брата стати у воєнний час дезертиром?!
Офіцер військової частини, з якої дезертував боєць, начальник групи персоналу молодший лейтенант Світлана Борис теж була здивована. Спочатку після втечі Олексія Васильовича Цубери з частини вона спілкувалася з ним по телефону, але, за її словами, його пояснення були незрозумілі і нелогічні. Потім він зовсім відключив телефон і перестав із нею спілкуватися.
30 квітня 2022 року документи про те, що з частини під час відправлення особового складу на фронт втік боєць Олексій Цубера, було передано до Ужгорода, до військової прокуратури.
– Вже передали? – Здивувався Ігор Васильович Цубера цієї неприємної новині, отриманої ним 06 травня 2022 року.
Цікаво, а чого він чекав? Дезертира Олексія Цуберу у військовій частині чекали назад цілих чотири доби до ухвалення відповідного рішення.
Таким чином, вже 06 травня 2022 року Ігор Васильович Цубера остаточно усвідомив, що його дружина Юлія Юлдашевна у товаристві з Андрієм Аркадійовичем Новиковим банально «кинули» його на $2 000. І він почав м’яко натякати їй, що, мовляв, непогано було б з боку творчого дуету адвоката та манікюрниці повернути йому ці гроші.
М’яко, бо побоювався, як би це не позначилося на дезертирі Олексії, та й на ньому самому. Юлія Юлдашевна на натяки не реагувала. На пропозиції щодо допомоги з повернення грошей ззовні реагував так само негативно, мотивуючи свою відмову тими самими причинами.
«Ігор збожеволів!»
Свій промах та промах свого батька, якими вони підставили Олексія Цуберу під статтю кримінального кодексу, Ігор Васильович пояснював кількома, на його думку, виправдувальними чинниками.
По-перше, на його глибоке переконання, брата не повинні були мобілізовувати до армії і відправляти на фронт тому, що він навчався на молодшого лейтенанта запасу в вищезазначеному інституті.
По-друге, Олексій Цубера з дитинства був зі слабким зором, і найменша, за словами Ігоря Васильовича, перенапруга сил брата могла призвести до того, що оболонки очних яблук могли луснути.
По-третє, Ігор Васильович Цубера мав серйозні претензії до лікарської комісії при Тячівському військкоматі Закарпаття, яка поставила Олексію Цубері абсолютно несправедливий діагноз «придатний до військової служби у воєнний час».
По-четверте, Ігор Васильович Цубера стверджував, що його брат не за правилами склав військову присягу і, отже, не вважається, що він склав присягу на вірність Україні.
Ці ж причини, вагомі, на його думку як для дезертирства Олексія Цубери, так і для співучасті в ньому, точнісінько озвучував батько братів, Василь Юрійович. А сам дезертир розкрив ці чинники докладніше.
Олексій Цубера таки хотів би залишитися військовим, але тільки після того, як закінчить дворічні курси університету і стане молодшим лейтенантом запасу. («Жодних лейтенантів і курсів! – Закричав Ігор Васильович, почувши побажання брата. – Тільки повна демобілізація та комісія!»).
Анамнез історії очної хвороби з дитинства, підтверджений аналізами та медичними висновками, свідчить про те, що не так все і страшно з очима у Олексія Васильовича Цубери, що для їх (очей Цубери) лікування зовсім не потрібна операція. Та й сам дезертир не наполягав на протилежному.
Натомість Олексій Васильович наголосив, що його оглядала у військкоматі не справжня медична комісія, а один-єдиний лікар:
– Товстий, живіт у нього на столі лежить, – обурювався дезертир. – Сказав, що я до служби придатний…
Звичайно, живіт лікаря, що лежить на столі, не є показником відсутності в ескулапа професіоналізму. Але Олексій Васильович в якості ілюстрації до сказаного ним заявив, що разом з ним визнали придатним до військової служби якогось призовника, у якого троє неповнолітніх дітей, він сліпий на одне око, а другим бачить лише на 40%.
Останню заяву дезертира як мантру повторювали і Ігор Васильович, і Василь Юрійович, що мало свідчити, на їхню думку, про те, що ВЛК діяла непрофесійно. Більше того, як доказ Василь Юрійович, проїжджаючи на своєму автомобілі повз будинку багатодітного і наполовину одноокого воїна, вказав на нього пальцем.
З приводу ж ухвалення ним присяги на вірність Україні Олексій Васильович Цубера розповів, що коли його підрозділ склав присягу, він перебував у наряді. Начебто наступного після наряду дня командир побудував особовий склад і наказав вийти вперед тих, хто присягу не склав.
– Вийшов я, і ще один боєць, – згадує дезертир. – Інші в строю обурено заволали: «У-у-у!».
За його твердженням, командир відразу дав Олексію і другому бійцю розписатися у відомості про те, що вони присягу склали. Обидва розписалися. Але фактично присягу не складали.
Отже, з урахуванням усіх вище ним та його родичами перелічених фактів, Олексій Васильович Цубера, на глибоке переконання сім’ї Цуберів, мав повне моральне та юридичне право дезертувати.
Тим часом діяльний Ігор Васильович Цубера, якому не давав спокою «кидок» з боку Юлії Юлдашевни та Андрія Аркадійовича, спільно зі своїм другом-адвокатом вигадали геніальний план повернення двох тисяч доларів США. Про це детально розповів Василь Юрійович Цубера.
Адвокат написав для Ігоря Васильовича Цубери та від його імені заяву до Генеральної прокуратури України про те, що Юлія Юлдашевна Цубера та Андрій Аркадійович Новіков шахрайським шляхом заволоділи двома тисячами доларів США заявника, взялися звільнити Олексія Цуберу від служби в армії…
Цю заяву Ігор Васильович зовсім і не збирався відправляти до ОГПУ. Цією заявою він збирався шантажувати творчий колектив на чолі з екс-прокурором Андрієм Новіковим. І тому він відправив папір Юлії Юлдашевні.
Ось як описує реакцію своєї невістки на цю заяву-шантаж Василь Юрійович Цубера:
– Юля зателефонувала мені і сказала: «Василю Юрійовичу! Ігор збожеволів! Він не уявляє, з ким зв’язався і яка це мафія!».
У зв’язку з цим дзвінком Василь Юрійович сумно зазначив:
– Юля вперше назвала мене не «тато», як завжди, а «Василь Юрійович»!
Але, головне, Юлія Юлдашевна Цубера вперше відкрито та відверто виголосила найменування свого «творчого» колективу з формування армії дезертирів: «Мафія!». І треба віддати належне цій не лише гарній, а й мужній жінці!
