Коли на початку травня 2005 року я опублікував статтю «Таємничий в’язень тринадцятого СІЗО», я сподівався на відповідну реакцію керівництва МВС не тільки щодо своїх співробітників-«перевертнів», але і їх пособників. Я конкретно вказував на організовану злочинну групу (ОЗГ), яка тривалий час існувала у надрах МВС. Бажаючи мені допомогти, колеги-журналісти з газети «Факти» передали цю статтю особисто міністру внутрішніх справ Юрію Луценко. Розслідування фактів, зазначених у статті, тримається на контролі в Генеральній прокуратурі України (в усякому разі, звідти мені так відповіли письмово). Але виконання розслідування силами середньої міліцейської ланки залишає бажати кращого. Не дочекавшись від офіційних осіб будь-якого результату, повертаюсь до оприлюднення.
Чи брехав Паша Данило?
Під час одного зі своїх одкровень, Паша Данило сказав мені, що він служить у секретному підрозділі Департаменту внутрішньої безпеки (ДВБ) МВС України. Що особисті справи його і його колег по цьому підрозділу зберігаються в сейфі начальника ДВБ, і вони підкорюються лише йому.
І сказав він це, підтверджуючи свою непряму причетність до справи про викрадення і вбивство журналіста Георгія Гонгадзе. Нагадаю, що Данило говорив, що зараз (а був квітень 2005 року), його і його колег викликають до Генеральної прокуратури України (ГПУ) у справі Гонгадзе, і що вони терміново знищують документи і домовляються давати однакові свідчення в ГПУ.
Про те, що говорилося у згаданій вище статті, і про багато іншого я написав, як вже сказав вище, заяву в ГПУ. Її переслали по інстанції в Управління по боротьбі з організованою злочинністю (УБОЗ) ГУ МВС України в м. Києві. Ось яку відповідь я отримав звідти (вих. № 3/13-5902 від 05.09.05г.):
«Повідомляю, що Вашу заяву розглянуто Управлінням боротьби з організованою злочинністю ГУМВС України в м. Києві (я все-таки не зрозумів: «управління по боротьбі», як написано в кутовому штампі, або «управління боротьби», як звучить в офіційній відповіді? – Г.У.) …
Опитати гр. Болдирєва С.В. по фактам вказаним в Вашій заяві не передбачалось можливим в зв’язку з відсутністю останнього на території України. В телефонній розмові Болдирєв С.В. заперечив факти отримання ним грошової винагороди та підтримання неділових стосунків з працівниками міліції.
Громадянин Данило Павло Йосипович на службі в органах внутрішніх справ не перебуває. В АБ м. Києва та Київської області данні відсутні.
З повагою
Перший заступник начальника УБОЗ ГУМВС України в м. Києві В.О.Стрижак».
Не минуло й чотирьох місяців, як доблесні співробітники УБОЗу не виявили ні Пашу Данило, ні Сергія Болдирєва. Болдирєв сам з’явився. Він спокійно їздить по місту на тій самій машині, на якій вивозив Валерія Грубича. Одного разу п’яний Болдирєв зателефонував моєму товаришеві і запитав, з якого боку підірвати його будинок (треба сказати, товариш живе в 16-поверховому будинку)! Товариш відповів Серьозі, мовляв, підривай з будь-якого боку, а потім подзвонив Паші Данилові і запитав, чого це твій товариш буянить? На що Данило відповів, тому хто дзвонив, що не знає нікого і що він помилився номером.
Паша ж нікуди не зникав. Він спокійно ходить по коридорах МВС, і, хто знає, не вивозить цей секретний опер кого-небудь у поле. Ось, наприклад, як він вчинив з Валерієм Грубичем, і як він сам про все розповідає. Розшифровку диктофонного запису з Данилом Павлом Йосиповичем надаю, де У – Геннадій Устинов, Д – Данило Павло:
Одкровення Паші Данило.
«У. Паш, а з Толею що там у нас виходить?
Д. Пам’ятаєш, ми з тобою біля Палацу спорту розмовляли?
У. Ну …
Д. Ти випадково не дзвонив Толі?
У. Ну, не дзвонив. А взагалі, що там виходить?
Д. Я не знаю. Напевно, нічого. Тому що печерські (співробітники Печерського РУ у м. Києві) намагалися отримати бабки… Там сенс який. Той, на якого намагалися все повісити, Юра Нікітін… Ми виїхали з печерянами його пакувати. А він у цей момент, виходить як, ми заїжджаємо на подвір’я, там, де фірма, а він виїжджає на «Мерседесі». Потім у нас картинка: до нього сідає директор цієї фірми, де він працює, а ми вже встигли кіпіш навести, типу, де Юра, подати його сюди перед ясні очі. Вони що роблять? Нам розповідають, що у них такий не працює, а самі попереджають його. Він, виродок, вискакує з машини, і його машина збиває!
У. Ваша?
Д. Ні, взагалі якась ліва. Ну, його, відповідно, під білі руки і у «швидку». У лікарню. Толік до нього їздив. Ну і потім от ця людина, яка на нього настучала, почала писати у всі інстанції скарги, мовляв, міліціанти на нього наїхали. А в нас же поганий час. Як скарги пішли, міліціанти задній хід, вуха попідгибали і чекають, чим все це скінчиться. Загалом, ні одному начальнику не цікаво, щоб на його співробітників писали якісь скарги. Ось вони й писали, скарги, скарги … Виходить, що з трьох фігурантів, які проходили у нашій справі, Валерій Грубич, Макс Микитенко і ось цей Юра Нікітін, його двоюрідний брат, виходить, що один у лікарні, його поки що не чіпають. Макса ніяк намалювати не можуть, тобто оголосити його в розшук немає матеріалів, недостатньо, а ось так от поїхати, під білі руки взяти, якщо б ми це зробили, було б класно. Але я сказав, що більше в таких справах брати участь не хочу.
А Грубич приїхав за викликом слідчого, знову-таки за інформацією печерян, і налопотав щось в такому ключі, що усе брав у людини. Дав прізвище, дав дані людини, а ця людина вже померла на той час. І ось іди знай, бреше він чи ні. Ми ж бо знаємо, що він бреше, але щоб підтвердити або спростувати його слова, треба, щоб цим хтось чітко займався. А у цих злодюг позиція така: я відповів – ви запитали, а якщо вам щось цікаво, у вас є і можливості, і повноваження, мої слова перевірити. Яким чином? А ніяким. Тому що на сьогоднішній день давати печерянам якісь матеріали з мого боку, ну не те, що не збираюся, їх просто зараз немає. А якщо б і були, я, можливо, ще подумав, тому що це так не робиться.
По-перше, я перед печерськими з Серьогою (Болдирєвим – Г.У.) випендрився в тому плані, що ми маємо можливість прослухати телефони. Це вже погано з тієї простої причини, що де ця інформація потім спливе, це ще хрін його знає. І, скажімо, на того ж Макса, він пацан пацаном …
У. Це якого Макса?
Д. Печерського (оперуповноваженого Печерського РУ – Г.У.). Сподіватися, що він буде дотримуватися конфіденційності, у мене надії немає. Тому бути відвертими з ними на цю тему я особливо не хочу. Те, що у нас трішки попадалово з тим прослуховуванням вийшло, хрін з ним!
У. Багато там «попадалова»?
Д. Не те щоб багато, ми з ними не розрахувалися …
У. Ну наскільки не розрахувалися?
Д. Та дрібниці …
У. Ну як так, до Толі прийти і сказати …
Д. Та ну його … Ми йому казали!
У. А він що?
Д. Він говорить так, що коли розліпим пельмень, може, що й буде. А зараз не маю можливості. Ми повернення йому невелике зробили, він нам тоді 400 доларів відстебнув. А ми машину так засвітили, випендрили, що змушені були з Серьогою (Болдирєвим) міняти багажник, ці… ковпаки купувати, чохли ці, тонувати заднє скло, змінювати ліхтарі і все інше… Номер ми звичайно змінювали, але з огляду, скажімо так, на місце проживання того ж Грубича, Дарницький район, і з огляду на місце проживання Серьоги, скажімо так, перетнутися – робити нічого! Це елементарно! Потім щоб Серьогу ловили (сміється) – теж нецікаво. Тому ми тільки 800 гривень кинули на чохли, ковпаки, фарбування і все інше. Заробіток… Ну, в плані досвіду, може бути. Тому що практика показує, що такі речі довести до логічного завершення дуже важко. Інформацію зібрати – так, ще куди не йшло. А от реалізувати її на даний момент можливість може і є, але… Повинен бути сенс якийсь. А так реалізовувати її сенсу немає тому що зараз вибивати борги не беруться, фактично не беруться, навіть бандити.
У. А ось ті, до яких ви ходили, вони бандити?
Д. Звичайно, вони взялися! Толя розповів всю цю херню?
У. Так.
Д. Справа в тому, що вони цьому Грубичу представилися по повній програмі. Якби вони цього не зробили, скажімо, у нього розмова була б чіткою і конкретною: хлопці, та ви мене хоч ріжте, і все. І той відразу, відкликали та кажуть: ось, або нас, дивіться, або ми з нього беремо зараз те, що він нам дає, або ви його крутите далі самі, ламаєте, але ви мене вибачте, ми вже, скажімо так, засвітилися! Це перше питання. А друге питання, що одна справа, що він сам зараз витягне бабки, інша справа намагатися отримати потім. Яким чином? Є в нього там чи ні щось у квартирі, це ще питання. Забрати машину – вона не на ньому. Тобто, знову треба щось думати. Що там можна продати на розбирання? А Валера ще одну річ сказав. Що, хлопці, ну от, скажімо так, на претензію, на все інше, ну, мовляв, ми когось ще з цих дурнів зачепимо… А той каже: О, давайте! Тому що якщо ми зараз сядемо і розпишемо в присутності того ж Макса Микитенко, те, що з цього ми маємо, то моя частка буде ще менше.
Ті – опа, відразу на дупу, ну його на хрін. Той каже: або він нам зараз віддасть «десятку», або ми знову зробимо купу роботи, і вийде так, що він взагалі там повинен три «косаря». Іди знай, може, воно так і вийде! А може, він блефував? Але у будь-якому випадку тримався він, я тобі скажу, молодцем. Не те щоб молодцем, а ще й буром ліз. Маючи, скажімо так, реальну можливість залишити печінку в тому полі, він один хрін тримався нормально. Я так і казав, що людина, яка пройшла зону, його не так просто налякати.
Якщо б ми його самі вихопили, і намагалися його поламати, ну поламали б, але до чого б це призвело… Так що він конкретно говорить: я свою провину у цій справі оцінюю в «десятку». Ось вам, можу привезти …
У. Так він віддав «десятку»?
Д. Так. Ні, не «десятку» (сміється). Він віддав, сучонок, дев’ять. П-ц… (заливається сміхом).
У. А може, Серьога ту «штуку» витягнув?
Д. Та ну, на хрін. Гена, це такий варіант не проходить. Я стою тут, ось наша синя машина, балкон. Цей підар кидає з балкона, в пакеті загорнута ось така херня, я стою у дворі, він проходить і Серьога вивалює в машину, а вона вісьмома гумками затягнута. Та це… я тобі кажу, з цими чортами… на них де сядеш, там і злізеш. Якщо б, скажімо так, ось ці боси, які там представлялися, і як би це була їхня ініціатива, а ми у якості торпед використовувалися… Валера чітко розрахував, що нас порвуть за цю «штуку», просто порвуть!
У. Може, він навмисно це зробив?
Д. Навмисно! А ти думаєш, як? Можна не дорахуватися «сотки», можна двох… З іншого боку, якби Серьога висмикував, знову ж таки, якщо запустити руку, можна витягти 100, 200, хрін з ним, 250… Але от саме чітко «косар» відрахувати… Я ж його прикривав у дворі. Тому що ми до останньої хвилини боялися, що за цей час, поки ми його відпустили, нас ще й «приймуть». Іди знай, як у нього там і з ким зав’язано! А, бачиш, до чортів приїхали, я ж взяв, розмова у нас була такою: 50 на 50. 50 – замовнику, 50 – вам! Ті кажуть: питань немає! Ось 9 тисяч. Я відразу чотири з половиною Толіку віддав, інші в кишеню. Приїжджаємо з Серьогою, вони кажуть: а якого ви хрену так вчинили?
Я кажу: як, ну ми ж домовлялися навпіл. А вони кажуть: а у нас так не прийнято. Ще й наїхали: ось є гроші, беріть замовника, сідайте самі, ми сидимо, і пішли розписувати, виходячи з суми. Може б, ми, типу, замовнику всі дев’ять віддали, розраховуючи на щось більше.
Ти взяв, віддав половину. Взяв на себе відповідальність ось так от поділити. Потім, в принципі, Гена, коли ми розмовляли, розмова такого плану пішла, і вони сказали: все, хлопці, ви гроші поділили? Поділили! Ви вільні!
Я таке послухав, кажу: все, Сірий, ти як хочеш, але я більше з такими дурнями працювати не буду. І, в принципі, ну що? Я розвернувся, я пішов звідти.
Я, в принципі, їх розумію. Тому що, скажімо так, що мене ніхто не ловить на сьогоднішній день за цю херню… Адже це я з Серьогою зробив, скажімо так, ми його кидали в машину і вивозили, то що …
У. Грубича?
Д. Так… Те, що Валера зі своїми архаровцями нас не ловить, це, в принципі, заслуга тих босяків. Це вони, скажімо так, своїм ім’ям відсікли від нас всі можливі рухи тіла. Мені як би воно і нормально. Воно того варте. Вони завжди так працюють. Ну, а з іншого боку, Толя повинен був з нами трошки розрахуватися!
У. Так треба було сказати мені, якщо тобі самому незручно Толі сказати!
Д. Та ну! Ти що думаєш? Тоді б вийшло так, що ми Толю крутимо на гроші. Я йому так і сказав: що, Толя, ти зрозумій, от ми зараз сидимо, я не для цього сюди їхав. Тому що Толя задав питання: ви з цієї суми щось отримаєте? Я кажу: чесно сказати, ми не обговорювали такий варіант. Тобто, розмова 50 на 50 була, але яка наша участь?..
У. Як би, ви на тому боці?
Д. Виходить, ми самі по собі. Але ми два дурня, навіть не подумали і на ось цю ось тему! Що можливо такий варіант, що і там, і там не отримаємо. А виходить як? Ці чорти кажуть: що якби приїхали із замовником, ось 9 тисяч, ми б розписали, там, третину того, третина – нам, третина – вам. А раз ви все поділили, то ви вільні! Ви молодці! Так і далі!
Ну що ти їм будеш розповідати? Хрін з ними, бл… ! Вони потім дзвонять: ну, що там по Максу? А ні хріна!
У. Хто дзвонить?
Д. А ось ці. Тому що ми інформацію деяку вивалили. А раз така херня, то, кажу, там за ним «наружка» працює, його міліціанти вже обклали. Вони кажуть: ну, ми тоді туди сунутися не будемо …
Просто на майбутнє: якщо така херня буде відбуватися, то треба конкретно і чітко обговорювати фінансові питання. Правильно. Ці босяки говорять одну розумну річ: хлопці, якщо ви маєте справу з грошима, то в нас, наприклад, це завжди вирішується колегіально. Тобто, ми принцип, скажімо так, визначили, але коли ми взяли конкретно гроші в руки, ми їх повинні розділити, скажімо так, за напрямками. Враховуючи ваші витрати, що ви стояли три дні під адресою. Враховуючи інтереси замовника. Враховуючи те, що ми випендрилися з відкритими забралами, і таке інше. Враховуючи можливі наслідки всієї цієї херні!
Воно ніби й правильно. Просто, чесно кажучи, раніше я справи не мав ось у такому плані, тому прорахувати все, що вони не омовлятимуть мою суму – чесно кажучи, я й не подумав. А, з іншого боку, у мене була впевненість, що раз ми на стороні Толіка працюємо, то й «відстебнути» повинен він.
У. Ну, а на скільки б ось ви розраховували?
Д. Ну, хоча б «косар»! Хоча б «косар»! Тому що, все-таки ми, я кажу, як би там не було, але ось пам’ятаєш, ми зустрічалися на Харківському, там, де тобі передавали щось?..
У. Що ви мені передавали?
Д. Ну ось, ти під’їжджав на Харківський, ми в якомусь генделику з ранку зустрілися, і ти далі поїхав, а ми залишилися на Харківському, на Анни Ахматової, це з ранку самого?
У. А, диск Серьога передавав для Толіка!
Д. О! І ось в той момент, скажімо так, був момент, коли ми його вичисляли під адресою. А там випадок такий. Ось він увечері машину залишив, ми босякам дзвонимо: треба виставлятися під машиною, його хлопнути! Вони кажуть, що зараз у нас хлопців немає, там, туди-сюди… А я кажу Сірому: ну, бл…, я не зрозумію! Самі ми кіпіш наводити не будемо, тому що, ну його на хрін! А потім приїжджаємо зранку. Кажу: треба виставлятися! А машини немає!
Ну що далі робити? Скажімо так, виводити його з квартири, маючи тільки таке, відсторонене, уявлення про те, як він себе вести буде? Я знаю, що це за робота!
А потім посиділи, подумали. Якщо його зараз немає, враховуючи його спосіб життя, який ми знову прораховуємо, машина повинна бути на стоянці!
Я обрисачив навколо усі стоянки і знайшов його машину. А далі вже справа техніки. Ми його вивели, один день за ним покаталися, ось. А на другий день ми прямо з ранку.
Він іде. Виходить з підворіття парочка хлопців. Хлоп під білі руки, до авто. І за місто (сміється). Без крику, без шуму.
У. Удвох, з Серьогою?
Д. Серьога за кермом був.
У. На Серьогу не подумав би …
Д. Він сів за кермо щільно. Ми цього чорта на заднє сидіння. Як би там не було, роботу ми зробили. У принципі, його откалапуцали.
У відношенні Макса. Його треба було теж шукати. Я пару разів по Лісовому проїжджав, ні Віти не бачив, ні його …
У. Віта – це хто? Дружина його?
Д. Віто – це Мерседес його. Його ж по авто вичислили. Ми віддзвонили Максу Печерському, сказали, що його там немає. Він говорить, що, швидше за все, ви його там і не знайдете…».
Ху є Сергій Болдирєв?
Його прізвисько – «Мисливець». Він тривалий час працював продавцем в мисливських магазинах, зокрема, в воєнторговському, на Повітрофлотському проспекті.У той час, коли був розгул бандитизму, Сергій спробував пристати до одного ОЗУ, але його звідти швиденько поперли! І тоді він пішов у продавці!
Робота була хороша. Тим більше, що багато солідних покупців, здобуваючи зброю, щоб не обтяжувати себе просили Болдирєва придбання зареєструвати. Ось тут і був його заробіток.
Потім він почав реєструвати нарізну зброю, пістолети і т.д.
Потім до нього стали звертатися за послугами, на зразок добування інформації у всіх їхніх проявах. Тут підставив своє плече Паша Данило. Але усі, що зверталися і звертаються до Болдирєва та Данилова повинні знати одне: тут же на всіх їх заводиться компромат, що очікує свого дня.
Прочитавши мою статтю «Журналіст змінює професію», Болдирєв хотів зламати мій сайт, щоб знищити не тільки статтю, але й усе, що є на сайті. Про спробу злому мені одразу повідомив провайдер. Про це ж хвалився сам Болдирєв своєму товаришеві Дмитру з корпорації “KOHAN”. Засновники саме цієї корпорації водять з ним дружбу, і саме на них у Серьоги цілковитий компромат!
Але потім Серьога, за його словами, зламувати сайт передумав. Мовляв, я своєю статтею створив йому сильну рекламу!
Тому, я запускаю ще одну рекламу. Нижче я публікую розшифровку запису, зроблену Сергієм Болдирєвим у власному автомобілі, коли він, Паша Данило і їхні друзі, – зі слів, сказаних вище Пашею Данилом, – бандити (на мою думку – відчайдушні «беркутята»), вивозили в поле Валерія Грубича з метою вимагання від нього грошей. Нагадаю, що в результаті нижчеподаного «базару» Болдирєв і Данило отримали «у кишеню» 4,5 тисячі доларів США.
Одкровення Сергія Болдирєва.
Розшифровка розмови, записаного Болдирєвим С. в момент викрадення їм, Данилом П.І. і групою невідомих осіб, що іменуються в розмові Паличем, Сан Саничем, ГРУБИЧА Валерія (викрадення відбулося 9 квітня 2005 р.)
Х. – 1-й невідомий
Б. – Валерій Грубич
С.Б., він же Віталій – Сергій Болдирєв
У. – 2-й невідомий
нц – нецензурна лайка.
«Х. нц Ми відмітаємо всі ноутбуки, ми відмітаємо всі фірми, на яких ти засвічений, нц, ми тобі, засвітити ці фірми, нц, я ще раз кажу, що ми проробили нц роботу, перш ніж з тобою вирішили зустрітися.
Б. Так що ви хочете, 80 з мене одного взяти?
Х. А ти розбирайся з ними, ти бабки вертай
Б. …
Х. ти що, нц, не розумієш? Мене не нц, де ви візьмете, нехай кожен. Хоч з них отримай, мене не.., базар йде так, що 56 або там 58, скільки там за документами нашої фірми і наші накладні витрати. Все! І ми забуваємо всі фірми, відразу ж вимітаються всі дані з мусарні, і ти живеш спокійно. І тебе ніхто не чіпає.
Б ….
Х. забирає господар, це все, вся нц, і ви живете спокійно. Інакше, повір мені, вас 80 тисяч не врятує. Ні тебе, ні твоїх спільників. Ти сам це прекрасно розумієш. Тому по нормальному з вами… Зайвого – воно мені не треба, я ще раз кажу, я назвав тобі реальну суму, а те що ви продали – ти хоч подаруй, але ти нц на цю суму.
Б. зараз я просто не можу вам віддати. Як ми вирішуємо?
Х. Значить, сьогодні віддати бабки
С.Б. Ані подзвони, нц, джип перепиши.
Б. Ні, це так все не робиться.
Х. ну розкажи, як робиться, а то ми не знаємо
Б. Ну я один не збираюся, які я тільки-но перепродав і віддати 80 – вибач
Х. значить, я тобі ще раз кажу, ти зі своїми подільниками вирішуй цей базар, ось тобі названа сума,
Б. ну як я можу вирішити.
Х. Ну що зараз тебе садити і завтра сьогодні попривозити тобі твоїх спільників, а? я це можу зробити, але тоді буде ще дорожче вся ця нц коштувати. Ще дорожче вся це буде коштувати. Я привезу тобі всіх твоїх спільників, і всі ви будете сидіти в погребі. Але ціна відразу виросте, я тобі це автоматом кажу. Я нормально з вами базар веду, мене не нц, ти, твої, ми вийшли на тебе і на вас, на всю вашу нц ми вийшли. Я тобі кажу, ми тобі пред’являємо, ну все одно, що ми вам пред’являємо. Нам потрібні наші гроші.
Б. Я там не при справах у вашій фірмі
Х. на 30 ноутбуків, так.
С.Б. МП-треті, плеєра, там.
Х. А?
С.Б. МП-треті, плеєра.
Х. Ну порахуй, скільки з плеєрами, з ноутбуками.
С.Б. Там в сумі десь 36.
Х. 36 тисяч, так? Ось йому 36 чіпляй, нц, і
У. наші
Х. наші, нц. Щоб він не розповідав, нц,
У. ви нц, що буде 80 і 120,
Х. не розумієш? Людську розмову не розумієш? Ти, кажуть, попався, вмій відповідати. Не попався, тобі б врахувалося.
Б. Ну немає у мене сум таких.
С.Б. А яка у тебе
Б. Ну то що я перепродав, ось цю нц, я заробив ну 2 штуки.
Х я тобі ще раз кажу, те що ти перепродав, мене не нц. Є сума, вартість цих телефонів, ти їх міг віддати хоч …
Б. а чого я повинен відповідати за те, чого я не робив?
У. А хто робив?
Х. Сімдесят телефонів через нього пройшло?
Б. Я не брав участі …
Х. за якою ціною?
С.Б. Вони віддаючи …
Х. А?
С.Б. Зараз. Порахую. Ой нц, Нокіа, нц. По 170 вони віддавали. Ноутбуки по 700… по 950 віддавали.
Х. бери швидко, вважатиму всю цю нц.
У. перераховує Самсунг, Моторолла, Нокіа. Ну на нц, я що, бухгалтер. Тут читати погано.
Б. Я вам назвав
С.Б. … Моделі. Там здавалися через декількох через Ігоря, через Фастівського, а фастівський теж здавав, через ще одного пацика на ринку і Нікітін.
Х. ти що, нц, будеш у мене красти і комусь дарувати? І ще говорить, що на своєму краденому нічого не заробив?
Б. Я особисто не залазив у вашу контору.
С.Б. Фастівський залазив, правильно? Макс залазив!
Б. Ви з ними розмовляли, нехай вони самі все і відповідають. Самі за себе. Я не залазив, і на мене вантажать таку суму, я здаюся. Та куди хочете, хоч в землю, хоч у ментовку, хоч куди. Навіщо воно мені треба?
С.Б. Значить, в землю підеш.
Б. ну і піду
У. хто набой давав?
С.Б. Валерчік, хто набой давав?
Б. я не знаю,
Х. Значить, не хоче базару.
Б. Я вам сказав. Кожен за себе.
Х. ну ти за себе зараз ляжеш, а потім вони кожен за себе… Вийди, я з ним залишуся, один поговорю.
(Ляскають двері автомобіля.)
Х. ну що, він вже багажник відкриває, погано закінчиш зараз. Я ще раз кажу, давай по нормальному.
Б. Мужики, я ..
Х. скільки ти повернення робиш, я по тобі зараз говорю?
Б. моя там участь – мінімум.
Х. Це нас ноутбуки там.
Б. ну ви ж не за них.
Х. я тобі зараз все скину, нам все одно, нам потрібні бабки. Тому я тобі …
Почекай я побалакаю (комусь, хто відкрив двері ззовні). Забрали в багажнику? Мені все одно. Мені треба повертати свої.
Б. Я зрозумів. Я чудово зрозумів, що ви потрапили. У вас вкрали.
Х. мені все одно, як я їх поверну. Я їх поверну.
Б. я зрозумів.
Х. а кров’ю, великою кров’ю. Тебе вб’ю, але я все одно отримаю своє. Я тобі ще раз кажу. Я отримаю своє.
Б. Я чудово зрозумів.
Х. тому
Б. Розумієте, те що я не робив, чого мені віддавати. Те, чого у мене немає.
Х.Отже, брате, за ноутбуки розраховуйся. Мені все одно, за що ти будеш розраховуватися, та запалили скрізь. Скрізь запалом. І я з тобою розмовляю по нормальному. Мені все одно, як ти будеш розраховуватися. Але мене цікавлять мої бабки. З тебе і з них.
Б. я зрозумів.
Х. розумієш? Мені все одно. Зараз ми їх висмикнемо, ти з ними перетреш, як будете повертати, мене не хвилює. Мені потрібні бабки.
Б. якщо щось, то я з ними повинен побалакати та сказати, так і так, навіщо воно мені треба, це ваше, це моє, моєї шкоди стільки-то, вашої – стільки-то.
Х. базару немає, базару немає,
Б. але ви ж хочете сьогодні ввечері всі. Ну як я можу?
Х. ну як ти можеш? Ти так і можеш. Зараз ми їх висмикнемо, ти з ними переговориш, і вирішиш цю тему. Але мене цікавлять сьогодні гроші. Інакше, якщо займуться цим нц міліціанти, я бабок не отримаю, але тоді я вас, ми вас на пересильному позабиваємо всіх. Але я ще вб’ю вас когось ще до пересильного. Я ще раз, я по нормальному з тобою базарю.
Б. я зрозумів. Ви знаєте, я чесно, міркую швидко. Я
Х. міркуєш швидко, значить,
Б. тут вже нічого дупою викручуватися, я зрозумів.
Х. Значить,
Б. Я зрозумів чудово, що ви серйозний, і багато знаєте.
Х. значить, я тобі ще раз …
Б. про вашу фірму я
Х. значить, я тобі ще раз кажу, я тебе можу відпустити сьогодні тільки за однієї умови, тільки за однієї умови: що ти мені напишеш розписку по бабках, і прогарантуєш, що ти повернеш ці гроші. Зараз, або зі своїми подільниками, мені все одно
Б. а скільки ви хочете? Ви 80 хочете?
Х. звичайно. Я тобі
Б. а якщо кинуть вони мене? Порозбігались. Що я буду робити?
Х. Значить, послухай мене, не розбіжаться вони, ми про них стільки знаємо, що їм понту немає бігти!
Б. та ну що там, втекти, раз, поїхав, і все.
Х. ну, п-ц, сука!. Ми всіх вже взяли в кільце! Ти що, не розумієш цього? Ми вас всіх обклали.
Б. і крайній я! Нехай вони самі за себе відповідають! За своїх ближніх, за все! Я не знаю, ось це думаю, і нічого на думку не спадає! За таку суму я навіть і не знаю, просто це доводеться з них забрати цю суму. Ну розвернуться вони і поїдуть! Ви їх шукати не будете!
Х. Значить, я розповідаю.
Б. від мене ви просто
Х. Значить я розповідаю. Конкретно, по моїй фірмі. Ви мені повинні 56 тисяч. Це непорушна сума. Ця сума, від якої відійти просто не можна, це задокументовано. Якщо ти говориш, що там хтось, хто вкрав, працівники фірми …
Б. не працівники фірми, а ВДСО.
Х. ці не чіпали жодного.
Б. Угу.
Х. не чіпали жодного.
Б. а куди ж поділися? Я знаю що в мужиків 4 моделі. А ви називаєте… що ви там ще називаєте?
С.Б. вони без коробок, без нічого, це маленькі 2 ось такі сумки… вони в кульки упаковані були.
Х. далі я тобі розповідаю. 50
С.Б. вони в поліетиленові кульки були упаковані…
Х. вони без коробок, без нічого
С.Б. Без акумуляторів, без кришок. Кришки докуповували
Б. я чув, що без акумуляторів,
Х. Так, от. Далі. Це ось за документами, як би 56 штук
С.Б. Скільки на папірці. У Санича подивися.
Х. це те що за документами. (Голос Болдирєва – за телефонами, загальна ..). Далі. Щоб закрити по мусарам, всю цю нц. Там де ти засвічений. Де твої подільники засвічені. Це бабки коштує? Ну, кажи!
Б. Дивлячись що там засвічено.
Х. все засвічено, повір мені. Багато засвічено.
Б. там теж, де я брав участь, де не брав участь.
Х. я тобі ще раз кажу, там багато засвічено. По тобі там багато засвічено. Я тобі ще раз кажу, але це ми беремо цю проблему на себе, щоб цю херню закрити. Тебе це не смажить, ми тобі гарантію даємо. Це коштує бабок?
С.Б. 346 (телефонів).
Х. це коштує бабок?
Б. варто бабок.
Х. варто. Наша робота, ми підключили людей, і писали вас, і слухали вас, і фотографували, і все. Ця робота коштує бабок? Варто бабок. Ну а як ти хотів? Ось тобі проста арифметика. Можемо простіше: поверніть 56 тисяч і вигрібайте з усіма мусорами самі. Можемо так питання вирішити. 56 штук мені повертаєте, і з мусорами самі вирішуйте. Це буде дешевше, і я себе врятую принаймні від
С.Б. на тебе нц стільки нц! Я прибрав зараз, не хочу нести. Треба – принесу! Тобі дати твої розмови послухати? Про що ти говориш і з ким?
Х. ти що не розумієш, я тобі ще раз кажу, що ми тебе смикнули,
Б. я вірю, але то вже зовсім інше, ніж ваші ці телефони.
С.Б. Ну ноутбуки, плеєра. Пушкінську ти нц?
Б. яка Пушкінська?
С.Б. Вулиця Пушкінська. Ну, а то ти не знаєш?
Х. давай так говорити.
С.Б. Комп’ютери, плеєра.
Х. якщо ви самі з мусорами цю нц розрулюєте, 56 штук, і – краями. І ми розійшлися. Будь ласка, розрулюйте з мусорами цю херню. Нас це тоді не хвилює, це нам навіть легше. Те що задокументовано, то що за фактом, повертайте нам бабки, а з мусорами розрулюйте всю ситуацію самі.
Б. мужики! Ви встановите мій ступінь провини, і за свою ступінь провини я віддам гроші. А немає
С.Б. Ні хріна ніхто не буде встановлювати!
Х. (починає кричати)
С.Б. Хочеш, я тобі поясню, чому: 1-е. Ти зараз нікуди не втичеш, правильно? Ти законослухняний громадянин.
Б. Я в минулому році сидів у Сізо, відкупився, я знаю.
С.Б. Собченко допомагав тобі?
Б. Хто?
С.Б. Собченко допомагав тобі?
Б. нічого він не допомагав.
С.Б. Не допомагав? Правильно. Але до нього ж ти вирішував питання. Так от я тобі розповідаю іншу херню. Якщо ти зараз не розрулиш, у тебе строк до понеділка. Пояснюю чому. Якщо ти до понеділка не розрулиш, то в понеділок запуститься машина. Повір мені. Ти зараз на підписці. У тебе відразу ж буде арешт. Звідти … інші тебе розколупають.
Б. я прекрасно це знаю, але розумієте, за чужі ці кроїться теж.
С.Б. але у тебе зараз така херня, треба розкроїтися.
Х. ти подумай сам, як ти з ними будеш. Нас цей базар не цікавить.
Б. я зрозумів.
Х. або-або.
С.Б. (Говорить по телефону: добре, давай, все)
Х. або 56, ви закриваєте питання з мусорами самі, ми туди не ліземо, і не висмикуємо ваші папери, нічого, на вас вже там все лежить, або ви платите як належить, і ми цю всю херню. Плюс висмикуємо всю цю херню. Тобто гарантію даємо, що вас ніхто не зачепить. Розрулюйте самі, розрулюйте, нас це не хвилює, я тобі ще раз кажу. Повертаєте тільки те, що вкрадено, і все. І на цьому кінець. Тим більше, мене не хвилює, як ви це зробите. Або товаром повернете, чи бабками. Мені особисто все одно.
С. Б. Товар вже ..
Х. можеш позбирати всі ноутбуки, все, що не попродавали, і повернути мені. Поверніть мені суму. Я ще раз кажу: нц!.. Бабками, товаром. Повертаєш суму, з мусорами сам розрулюєш. Платиш більше – і розрулюємо ми цю херню.
У. збереш своїх, і поговоримо.
Б. я зрозумів, що це серйозно.
У. коли? Коли? Коли?
Б. Через годину-дві.
Х. значить, дивися. Авто своє залишаєш під заставу. Воно на хрін нікому не треба, я тобі відразу кажу. Авто залишаєш під заставу, на кому, на дружині авто?
С.Б. На дружині. Аня – дружина?
Б. Донька.
С.Б. Донька … Тим більше …
Х. Ну ось. Залишаєш авто в заставу, доньці скільки років? Я тебе питаю, доньці скільки років?
Б. 23.
Х. 23. 23 роки. Нехай пише папір, залишаєш авто під заставу і розрулюєш цю ситуацію. Закінчуєш цю ситуацію. Забираєш своє авто. У вас ситуація, або віддаєте 80 і ми розрулюватимемо ситуацію, або віддаєте 56 і з мусорами самі закриваєте питання.
С.Б. Ти ж яхту хочеш купити! Валер!
Б. Це мрія дитинства.
С.Б. ти ж у минулому році хотів брати її! «Косаря» не вистачає?
Х. так, коротше! Яке ми приймаємо рішення? Що ми зараз сидимо, витираємо шкуру.
У. яхти, бухгалтерія. Так, скільки тобі треба часу, щоб ти гроші віддав?
Х. на, забирай відразу телефон свій, він нікому не потрібен. Значить, як ми вирішуємо питання, давай конкретно.
Б. ну я не знаю, як.
Х. донька вдома?
Б. Вона зі мною не живе.
Х. А? а де донька?
Б. Працює, напевно, я не знаю.
Х. де вона працює?
Б. я з нею не спілкуюся.
Х. ну а авто ж на ній?
Б. На ній авто.
У. ну так, вчинив правильно
Х. Значить, давай
Б. Що ви ..
Х. нам яка різниця, чиє авто, нам гарантія потрібна, ти що не розумієш, мені твоє авто на хрін не потрібне, мені треба гарантія, того, що я тебе пущу, а ти підеш, збереш всіх своїх і вирішиш це питання. Ти зрозумів чи ні? Мене не хвилює,
Б. ви розумієте, що моя участь там, у продажу. І все. Чого я буду відповідати за інших ви я бачу ось зараз вантажте, все, то віддай, то віддай, вони втечуть, я залишуся …
С.Б. не втечуть
Б. Давайте. Збирайте їх, і будемо розмовляти.
Х. ну тоді … З ким ти живеш?
Б. сам я живу.
Х. сам живеш? Ну що, тоді треба зараз подумаємо
У. неохота в тебе в хаті шмон наводити.
Х. та ніхто там шмон наводити не буде. Ці мусора тут, на хрін вони потрібні. Коротше. Валера, я тобі сказав. Ми взяли тебе, бо на тобі багато висить, і ти сама засвічена особистість. Тому брали тебе. Розумієш? Я тобі ще раз кажу,
Б. засвічена, бо й не думав про це.
Х. значить, ще раз кажу.
С.Б. Почекай, стоп. Тобі Ігор казав, що телефони крадені вони в розшуку? Що ти йому відповів? Що це брехня, що це з митного складу всі! Була така розмова?
Б. з ким?
С.Б. З Ігорем, з охоронцем?
Б. А що я йому повинен був сказати?
С.Б. Ні, ну ти ж знав, що вони крадені?
Б. ну, знав.
С.Б. Ну,
Б. Так а що я йому повинен був говорити? Я йому не казав, що з митного складу. Я йому говорив: крадені.
Х. ну що, вас звезти всіх в одну .. і вбити? Голови всім порозбивати, чи що? (Кричить): Ну що ти починаєш мені тут шкуру терти? тобі кажуть, що ваші записи, базари всі ваші роздрукували. Тобі що, цього незрозуміло, чи що? Чи тобі розповісти, що ти жер та чим ти с-р?
Б. за роздруківками не видно, що я не при справах?
Х. за роздруківками видно, що через тебе проходили значні телефони. І ці телефони йшли на ринок. Чого тобі ще? так ти не при справах, значить? І ти мені будеш розповідати, за яких ти справах і не справах?
С.Б. Лаве-то тобі звозилося.
Б. Та яке лаве?
Х. (кричить ще голосніше): Чуєш, не юлі, я тобі ще раз кажу! Не бреши! Тобі говорять, як воно є!
С.Б. (Кричить): подумай нц балдію!
Х. ти що, сука, з тобою нормально розмовляють, а ти відповідай нормально! А то поводишся, як у слідчого кабінеті, нц! Тобі кажуть: у тебе дві суми висить: або 56 ви повертаєте, мене не хвилює хто, але через тебе вони будуть повертатися, або 80-ник! І іншого базару бути не може! 56 і залагоджує свої справи з мусорами, або 80-ник, і ми їх залагоджуватимемо. Тобі сказали один раз, ти починаєш: я не при справах! Ти при великих справах, бо через тебе телефони йшли. Тобі кажуть, що люди вже дали свідчення, ці, які вже багато поприносили телефони, і ноутбуки, а ти мені розповідаєш ще до цих пір! Ти що, сука, кому ти розповідаєш! Ти не зрозумів, що ти на вилах вже? Тебе хочемо зняти з них, підар, а він ще розповідає!
Б. Я зрозумів.
У. Що ти зрозумів? Ти нічого не зрозумів! Ти ще нічого не зрозумів! Тому що нормально говориться: віддай наше. Наше! Останнє в дупу собі засунь або купи доньці ще одне авто. Нас це не хвилює! Ти забрав від моєї доньки, від мого сина забрав! Півень ти нц! я тобі ще раз кажу: міркуй!
Х. ти повинен добре жити, а всі інші що повинні?
Б. я … Ви не хвилюйтеся. Я все зрозумів. Але тут зараз йде з’ясування ступеню провини.
Х. (кричить): та ти з’ясовувати ступінь провини будеш з мусорами, а не зі мною. Я тобі кажу: ти засвітився, і тебе взяли! Ступінь провини! Ти що, у суді? Ти напевно, масть поплутав?
Б. я нічого не поплутав, прекрасно все розумію. Але ви хочете з мене особисто з одного взяти таку суму.
Х. Та нам
Б. почекайте! Я вам її просто фізично не зможу віддати, розумієте? Ось і все. І що хочете, те й робіть. Я просто фізично Як я можу вам віддати таку суму? Не зможу. Що далі?
Х. а чому ти не можеш? Чого ти ліз у справи, Волчара?
Б. я не чіпав вашу фірму.
У. а хто чіпав?
Х. А телефони з нашої фірми через тебе проходили.
С.Б. Ти користувався нашими телефонами.
У. Говори швидко, бо зараз виїдемо, і буде тобі нц! І вже гроші не потрібні будуть ні нам, ні тобі! Ми відгрібатимемо, хрін з ним але ти будеш… воно тобі не треба буде! Нічого тобі не треба буде!
Х. Ну що, вовчина ти нц! З тобою по-людськи розмовляють, сука, так ти з людьми розмовляй по-людськи! А то сука як з мусорами поводишся!
У. Сам хвилюйся. Нам хвилюватися нема чого. Ми вже перенервували. Ти 26-го добре новий рік відпочивав? А я погано!
Х. (кричить): мене не хвилюють твої спільники. Ти з ними сам вигрібав! Ви там дерибанили, не дерибанили, мене це не хвилює! Ви, щоб наші повернули бабки, ви повернули мої гроші! Зрозуміло, чи ні? Я тобі назвав суму, 56 або вісімдесят, це щоб закрити вас з усіма вашими справами! Поховати і твої фірми, і твої ноутбуки! Не моя робота, продавати тебе тій фірмі, яку ти виставив! Я тобі кажу, що це твоя робота! Живи, але моє ти будеш повертати! І фізично, і платонічно, повернеш все до копійки!
У. Говори, коли? Валера, не спи!
Б. Я не сплю. Я поясню.
У. Думати треба було по дорозі. Вже по дорозі повинен був подумати. Після нормальних, людських розмов ти повинен сказати: я все зрозумів, пацани!
Х. Значить, зараз ставиш авто під заставу, їдеш до себе додому, висмикуєш туди своїх друзів, сідайте і міркуйте, як і коли ви повертаєте гроші. Гроші треба повернути за сьогодні, крайній термін – завтра. У понеділок воно вже на хрін нікому не треба. Ти зрозумів, чи ні?
Б. я все зрозумів.
Х. Грузи їх, розвантажуй, розрулюй, немає бабок, повертайте товар! Мені все одно, як ви зі мною будете розкроюватися. Вертай товар: ноутбуками, телефонами, телевізорами, чим хочеш, але повертай мені мій товар! Або вертай бабки! Я маю на увазі тебе і твоїх друзів! Авто продавай, що там, бімер?
У. часу немає нц! Сьогодні і коли? – Завтра?
Б. Якщо вони мене кинуть, скажуть, вибач, це твої справи
У. тоді ми їх поб’ємо!
С.Б. Перший, щоб ви бачили, фастівський буде! І ви це будете бачити!
Б. я зрозумів, що ви серйозні. Нічим не можу серйозним відповісти на ваше запитання.
У. Щоб ми нікого не привозили під будинок: фастівських, Нікітіних. Наша справа – забрати наше. Нам більше нічого не треба!. нц.
Б. Ну давайте так. Як з вами зв’язатися? Я буду говорити з ними. Якщо вони відмовляться, я приходжу до вас і здаюся, просто я такий за поняттями, що якщо зробив, я буду відповідати.
У. якщо за поняттями, тоді базар за поняттями. Ми сказали: мусора на хрін нам не треба. Але мусора вас можуть нц сьогодні! Ти розумієш?
Б. я все чудово зрозумів. Але якщо я не зможу фізично віддати, то що? Тоді просто замовчати, ну що хочете, те й робіть! За своє я ..
У. ось прийдеш і скажеш: ось у мене є 30, а ці півні відмовилися. Їм нц, я тобі кажу!
Б. Куди прийдеш?
У. ми зараз домовимося.
Б. дайте телефон, я поговорю.
У. Сан Санич!
Х. Так!
У. Іди сюди!
Б. поговорю, скажу: так і так. Ну що я можу? Ну в мене немає таких можливостей. Було у нас так: зійшлися, попрацювали і розбіглися. Вони там собі, я по собі!
(Сан Санич (він же Х) сів у машину)
У. Ну що Валера кажи, я за поняттями
Х. Ну!
У. Якщо його подільнички, значить, якщо вони погоджуються, дають бабки, якщо ні, ми їх нц! А ти віддаєш свою долю! Своє, віддаєш свою частку, а ми їх просто нц!
Х. То яка частка? Двушка, чи що?
У. Нехай це буде полтинник. А їх не буде!
Б. нє, ну полтинник – це ..
У. Валера,
Б. Я розумію, що
У. Яка на хрін .. Ми сиділи на новий рік, а тобі було добре
В. Я не чіпав вашу фірму
У. ну ти ж пожер з неї
Б. Я перепродував.
У. ну на скільки ти пожер?
Б. Я продавав. Давайте з’ясуємо, вони були без акумуляторів, без підзарядок, по 100 доларів. Я наварював на них 10-15 доларів.
У. ось ти сказав 240 по 100 скільки це буде?
Б. я не брав ці 100.
У. Ти там старша людина
Б. ви помиляєтеся немає старших людей.
С.Б. Як не старший? Коли Макс в СІЗО був, ти навіть поруч не пробігав?
Б. Як не був? Був?
С.Б. Ну і скільки ти в СІЗО пробув?
Б. 3 місяці.
СБ. Скільки Макс?
Б. Теж 3 місяці. Те, що ми там удвох з ним були.
У. Наша частка там за телефони 56 тисяч.
Б. я зрозумів. 56 і 80. Цю суму я запам’ятав.
У. 80 – це тобі Саня сказав, що таке
Б. я зрозумів.
Х. так, коротше, базар такий. Ти скільки повертаєш, конкретно?
У. Валера, ти порахуй, скільки твоє ..
Х. Та зачекай Палич, почекай! Скільки ти повертаєш?
Б. не знаю. Ну у мене 10 є
Х. (обрадувало). Значить, 10. Видзвонюй зараз зі свого телефону своїх подільників, зустрічаємося. І говоримо далі. Йде такий базар?
Б. я не буду.
Х. а як ти хочеш?
Б. я хочу сам за себе відповісти.
Х. ти сам за себе? А потім ти їм маякнеш щоб вони робили ноги? Тоді як?
Б. ось такі питання, тому.
Х. (кричить) так от я тобі ставлю конкретне питання: ти з нами розраховуєшся за себе, пишеш нам папір, що ти їх… не повідомляєш нічого їм, і ми займаємося далі ними. Якщо хоч один з них пропадає, ми на тебе чіпляємо це все.
Б. ну от, знову почалося
Х. а як ти хотів? Хто буде відповідати, ти що, маякнеш, вони ноги зроблять. Ми тебе чіпати не будемо. Але я тобі ще раз кажу, я буду ними займатися, але вони зроблять ноги і потім ти маякуєш, хто буде
Б. ви ж все про них знаєте.
Х. так, знаємо, я тобі ще раз кажу, поки ми їх не чіпали, ми зачепили тільки тебе. Але я тобі ще раз кажу, ти сьогодні кроїшся, і ми тебе відпускаємо, або тебе будемо тримати до тих пір, поки ми з ними не розберемося. Давай так, відразу визначатися, або ти гуляєш. Але хоч один з них пропадає,
Б. я кажу одразу: я за них відповідати не буду, ми не такі
Х. (кричить): а де гарантія, що ти не маякнеш їм, а?
У. Маякнеш, маякнеш.
Х. А? так де для мене гарантія?
Б. я брати участь в цьому не буду.
Х. не будеш. Так я тобі про це і кажу, як будеш поступати у цій ситуації, розкажи мені?
Б. Не знаю.
Х. я отримаю 10, а потім мені нема з кого отримувати?
Б. я все зрозумів. Вам вирішувати давайте
Х. я тобі сказав: ти кроїшся за себе, я займаюся ними. Але якщо хоч один з них пропав, я до тебе претензії пред’явлю.
У. за десятку я б взагалі ..
Х. та поки почекай, Палич, поки почекай, ось такий базар. Нас сама схема цікавить.
Б. яка схема?
У. я не можу зрозуміти ми ж разом, поговорили. Щоб ти знав, хто вас буде нц! Хто вас буде нц? І все. Але ти вже будеш знати, а нам треба наше, тому що коли за наше ще і ваше, яке нам на хрін не треба. І ми не говоримо ноутбуки, телевізори. Що там, Віталік, ще
С.Б. (Віталік) фотоапарати
У. фотоапарати. Так вийшло, сам же знаєш. Пішло-поїхало. Віддай те, що наше. І з того ви не програєте, наскільки я розумію. І не жмися, і не вважай, там, 10, 12 нам не треба. Нам 57 не треба.
Б. я все, я вже думаю, як вам віддавати, а ви розумієте. Просто, я по-перше, не брав участь там. Чи не залазив у вашу фірму. І я не знаю, які там пред’яви.
С.Б. ти пожер.
Б. пожер. І збираюся віддати навіть у 5 разів більше. Я не відмовляюся. А те, що може хтось там нажерся, віддавати не буде, а я потім не можу віддати, просто вб’ють, і все.
У. Слухай мене. Ти повинен сказати. Той пішов у відмову, а їм у відмову – нц! Ми будемо розбиратися вже самі. А ми тобі вуха їх привеземо! ми їх повідрізаємо, і будуть вони для тебе зберігатися …
Б. ні, цього не буде!
У. Нічого собі, оце ви… ми теж працюємо. Як це один за одного не відповідати?
Б. не такі відносини, як у вас
У. Ну що ви, вовки?
Б. ну не вовки, але
С.Б. Ну, нц, якщо вони з півнем разом на справу ходять, то про що базарити можна?
У. Фастівський?
С.Б. Ну нехай штучний, але півень.
Б. Я Юру не знаю. Не спілкувався з ним.
С.Б. Ну дай відповідь мені на таке питання, чисто спортивний інтерес: хто дав набой?
Б. я ж кажу: вашу фірму я навіть і не чув. І не знав
У. тобі було по…, ясна річ.
… ….
СБ. Ти не розумієш, як ти потрапив. І хто за цим стоїть.
Б. я прекрасно розумію. Я зрозумів, що люди серйозні. ….Як налазити? А не як думати, куди ти потрапив… чудово зрозумів. Вся справа в цьому. Вони не розкриються.
С.Б. Ти на Пушкінській був?
Б. Ні.
С.Б. а на Воровського був.
Б. що на Воровського?
С.Б. Ну, за цирком фірма.
Б. Ось туди вгору, яка Воровського?
С.Б. Так.
Б. А що там за фірма?
СБ. Ну, нц, ноутбуки. Був же там?
Б. ні, на Воровського немає.
СБ. П-ц, ніде ти не був!
Б. ми ж не брали, що я можу сказати, я не дуже і це … тому що в мене там тягнеться делюга своя
СБ. Я в курсі.
Б. тому не дуже-то й …
СБ. ось, Валерчік, дивись, ти або зараз розрулюєш, або з цим причепом ти в понеділок вже станеш на рейки. Все, нц, у понеділок ти станеш на рейки. Тільки не на ці рейки, на інші. Ми може перетнемося, коли ти на піонертабір підеш. Чому тобі питання таке: мусора тебе закріпили так, що п-ц! а ти сам знаєш. Зараз у тебе підписки не буде. Правильно?
Б. ну ..
С.Б. Ну, от. І кріплять тебе дуже серйозно. Ти не думав, чого тебе вихопили перед стоянкою? А не біля будинку?
Б. А чого?
СБ. у двір не дивишся?
Б. немає
С.Б. тебе мусора, нц, вже тиждень нц водять. І скажи, що ти цього не бачив?
Б. Ні, не бачив.
СБ. о-єть! І вчора не бачив?
Б. немає
СБ. немає. А чого ти так по Березнякам. По дворах ломився там, а?
Б. у справах їздив.
СБ. нічого собі, нц. Що по чотири кола треба по Березнякам, щоб до гаражів доїхати? А?
Б. ну у справах, ну що
СБ. ну зустрінетеся. Хоч півень свій буде… Ти в курсі, що Юру опустили?
Б. Де?
СБ. Де? Він нічого не казав?
Б. я… я ж кажу
СБ. Ну. Мусора опустили його.
Б. не знаю.
В. (сідає в авто). Дай. Ми поговоримо. Бабки де, десятка? Значить так. Слухай, зараз ми їдемо за десяткою, забираємо десятку, потім їдемо на базар. Там, де ти поскидував цю херню, забираємо бабки, що вони продали.
Б. я на базарі не продавав
У. На базар … так, що ж на Мілютенка?
СБ. Їхати треба
У. Навіщо їхати, там же люди наші.
СБ. відтягнути якось треба.
У. Ну зараз ми того, як його, Нікітіна або як його
СБ. Так.
У. Валера крутиться добре, так нехай розкрутиться. Десятка, так вона мені не … »
Далі вже не цікаво!
