Для адвоката Руслана Олександровича Берещенка повномасштабне вторгнення РФ стало справді рятувальним жилетом в океані його півторамільйонних боргів та судових до нього позовів. Він і військовим у тилову частину під Києвом влаштувався за допомогою екс-військкома Володимира Кондратенка, в тому числі через набуття як військовослужбовця статусу недоторканного.
В одеському суді агент «Пухлина» також використовував війну у своїх цілях. Один із лжесвідків, старший лейтенант 95-ї бригади, тиловик Олег Миколайович Поповичук, був убитий. Оформлено було вбивство як банальну ДТП.
“Ще вночі Олег дзвонив мені і скаржився, що ледве вирвався живим з-під Бахмута”, – ділився враженнями про смерть спільника солдат-картограф Берещенко.
Руслан Олександрович розповідає, що старший лейтенант Олег Поповичук займався своєрідним «бізнесом»: возив на передову наркотики, назад привозив зброю, яку продавав у тилу.
Документи для перевезення краденого та протизаконного, за словами адвоката Руслана Берещенка, йому робив екс-військком Володимир Костянтинович Кондратенко. “У Кондрата залишилася справжня печатка від колишньої військової частини, яку він ставив на фальшивих накладних”, – каже відверто агент “Пухлина”.
В самого старшого лейтенанта Поповичука в «Хюндаї» під Пирятином поліцейські виявили, серед іншого майна, безліч печаток і штампів, а також $ 5 000 (п’ять тисяч доларів США). «Ці п’ять тисяч доларів Олег віз мені», – стверджував екс-військком Кондратенко. Втім, за словами солдата Руслана Олександровича Берещенка, п’ять тисяч доларів США покійний Олег Поповичук залишився винним підполковнику Харченку з якогось головного штабу ЗСУ.
Про свій борг у $20 000 небіжчику адвокат Берещенко «забув».
Так ось, це вбивство лжесвідка Поповичука пішло підробникові Берещенко на користь .
Якби одеському суду вдалося якимось чином виманити Олега Поповичука на засідання, то довелося б чесно зізнатися в тому, що жодним свідком він не був, в одеській інфекційці не лікувався і спотворений адвокатом Берещенком заповіт не підписував. Те саме сталося б, якби суд наполягав на дачі свідчень свідка Василя Миколайовича Тарахкала, поки що живого воїна. І до адвоката Руслана Берещенка прийшов би в гості інфаркт у одеському суді.
Тому, щоб інфарктне відвідування не сталося, адвокат Руслан Олександрович Берещенко попросив суддю у засіданні 25 травня 2023 року зняти з розгляду питання про участь свідка Василя Миколайовича Тарахкало у судовому засіданні.
Суддя Київського районного суду Одеси зазначила, що процесуальна поведінка адвоката Руслана Олександровича Берещенка, яка полягає у спробі у стадії розгляду спору по суті заявити клопотання про проведення почеркознавчої експертизи у справі, взагалі суперечить позиції Наталії Анатоліївни Коровель, оскільки, надавши документ, який чаклун Берещенко вважає заповітом, вона цим самим клопотанням особисто ставить під сумнів цей самий заповіт.
І суддя зробила аналіз. І погодилася з представником третьої сторони в тому, що адвокат Руслан Олександрович Берещенко, зловживаючи своїми правами, безпідставно затягує вирішення спору, що розглядається по суті. Тим самим безжальний агент «Пухлина» порушує права неповнолітніх дітей спадкоємця на своєчасне отримання спадщини та володіння та розпорядження майном померлого батька.
Тому суддя дійшла висновку про недоведеність позовних вимог Наталії Анатоліївни Коровель в особі адвоката Руслана Олександровича Берещенка та зазначила, що вигаданий підробником заповіт є нікчемним. Знала б вона на той момент, як її, суд та всіх учасників судового процесу обманював професійний підробник документів Берещенко!
І у зв’язку з тим, що вимоги адвоката Руслана Берещенка не обґрунтовані та не доведені, суд відмовився задовольнити їх. Готівкова цінність, акції, цінні папери та рахунки на картках пролетіли повз кишеню старшого солдата-картографа Руслана Олександровича Берещенка.
Даремно спадковий чаклун Берещенко просив суд (вже традиційно!) провести судово-почеркознавчі експертизи.
Цей суд він, як і належить фальшивомонетнику, програв.
Берещенко та СЗЧшник
З 31 січня 2025 року перший слідчий відділ Територіального управління ДБР, розташованого у Краматорську, під процесуальним керівництвом Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону проводить розслідування у кримінальному провадженні № 62025050010005048. Проводить за ч. 5 ст. 407 КК України.
Це кримінальне провадження було відкрито за фактом самовільного залишення місця військової служби військовослужбовцем Михайлом Петровичем Кравченком. Тобто Михайло Кравченко пішов у самоволку і не повернувся.
Михайлу Петровичу було 50 років. А залишив він на свавілля військової долі військову частину А0536.
Через кілька місяців самовільно наданої собі відпустки, Кравченко Михайло Петрович вирішив повернутися до лав захисників країни та батьківщини. Але не на передову, до Донецької області, де він служив до самовільної втечі. А в тилову частину поряд із Києвом.
Цю чудову ідею самовільнику подала якась адвокатеса, чудова жінка, подруга і мати. І, природно, несповідні чаклунські шляхи привели її до чаклуна, старшого солдата-картографа Руслана Олександровича Берещенка, ліцензованого військового кондуктора.
Руслан Олександрович з усією кондукторською відповідальністю перейнявся до особистості Михайла Петровича Кравченка і до його невгамовного бажання поповнити військові тилові ряди. І став на шлях, визначений ліцензією кондуктора, виданою йому його пацанами з СБУ з Аскольдового провулка в Києві.
Старший солдат Берещенко законтактував із чудовою жінкою-адвокатесою, яка видала своєму колегі (на цей момент Руслан Олександрович Берещенко скасував призупинення свого адвокатського свідоцтва) зразок документа, який фальшивомонетник мав створити у надрах свого підпільного виробництва.
На її серйозне попередження, старший солдат і адвокат Руслан Берещенко ні на кому не повинен був відступити від зразка отриманого ним тексту. Йому було дозволено лише заповнити позначені жовтим кольором графи.
Руслан Олександрович Берещенко на цю вигідну для нього пропозицію колеги погодився. Цього разу запросив ціну за виготовлення специфічного документа лише у $6 000.
Ціна була знижена не через те, що старший солдат-картограф пошкодував самовільника Кравченка Михайла Петровича, а тому, що таку суму йому запропонувала адвокатеса. І військовий-адвокат, будучи на службі, вирушив околицями Києва у пошуках вакантного місця для солдата Кравченка.
Але колега адвоката Берещенка була зовсім не проти залишити заповітні $6 000 собі, а не ділитися ними з фальшивомонетником. І сама, блукаючи по прилеглих до Києва військових частинах, натрапила в Нових Петрівцях на потрібний їй підрозділ, у якому відкрилася тилова вакансія.
Руслан Олександрович Берещенко обурювався і метал двопухлинні блискавки через те, що видобуток у вигляді Михайла Петровича Кравченка буквально вислизнув із його пустотливих ручок. Втім, цілком можливо, що він звично та професійно розіграв цю сцену з невдалим для себе полюванням на СЗЧшника. А його настійне прохання розглянути «письмову згоду та дати вказівку відповідним посадовим особам на подготовку необхідних документів» (так у переданому адвокатесою Руслану Олександровичу Берещенку зразку), можливо, було повністю задоволено.
Припускаю, що це ще одна кримінальна сторінка у діяльності старшого солдата-картографа Берещенка, гідна уваги ДБР. А бажання та намір Кравченка М.П. продовжити військову службу втілилося в реалії.
