Якось, у 2011 році, Олександр Миколайович Ткаченко передав громадянину Дубинському Анатолію Олександровичу $1 150 000 (один мільйон сто п’ятдесят тисяч доларів США). Передав добровільно і від щирого серця.
При процедурі передачі-прийому цих грошових знаків був присутній Анатолій Миколайович Липковський .
Через чотирнадцять років відомий фахівець із повернення безнадійних боргів Ігор Олексійович Музика цілком відповідально заявив потерпілому Олександру Миколайовичу Ткаченко про те, що поверне цей борг протягом тридцяти календарних днів. І навіть написав відповідну розписку:
У цьому історичному документі, підписаному високими сторонами 20 травня 2025 року, Ткаченко О. та Музика І. домовилися про надання юридичних послуг. Ймовірно, у всьому Києві та його околицях Олександр Миколайович не зміг знайти більш кваліфікованого юриста, ніж юрист Ігор Олексійович Музика. Таке іноді трапляється.
«За повернену мені Ткаченку О.М. суму в розмірі 1 млн 150 тис. $, я зобов’язуюсь віддати Музиці І. 50% (п’ятдесят відсотків) від отриманої суми», – присягався розпискою Олександр Миколайович. Порахувати точну кількість грошових знаків, що становлять половину від отриманої в майбутньому суми у розмірі $1 150 000, постраждалому та юристу не вдалося.
Встановлений у розписці термін у 30 календарних днів прихильно запропонований Олександром Миколайовичем Ткаченком у відповідь на твердження Ігоря Олексійовича Музики про те, що він поверне викрадені Дубинським Анатолієм Олександровичем гроші протягом семи – десяти днів. Юрист Музика Ігор Олександрович запевнив свого давнього товариша Ткаченка у скорострільності виконання договору в силу і лише через те, щоб отримати цю розписку з дисконтом у 50%.
«Я б ніколи не підписався на ці 50%, якби Ігор не переконав мене в тому, що поверне борг протягом 7 – 10 днів», – журився, засвідчивши цей історичний документ, Олександр Миколайович Ткаченко.
Оскільки розписка за умовами цієї ж розписки була дійсною лише в оригіналі, вона залишилася в Олександра Миколайовича. Ігор Олексійович Музика сфотографував священний папір і переслав його, незважаючи на свідчення про те, що «передача розписки третім особам заборонена (не дійсна)», зацікавленим особам. Тобто переслав недійсну фотографію.
За що Ігор Олексійович Музика обіцяв «протягом 7 – 10 днів» покарати кривдників свого давнього товариша Олександра Миколайовича Ткаченка в особі дуету Анатолія Липковського та Анатолія Дубинського? Питання дуже цікаве.
Музика Музики
Олександр Миколайович Ткаченко та його брат, Микола Миколайович, як господарі та керівники свого великого підприємства у 2010 році тісно співпрацювали зі Сведбанком . Вони взяли у цьому банку кредит.
У тому ж 2010 році Сведбанк , за словами Олександра Миколайовича, «початло качати і вони зажадали достроково погасити кредит». Олександр Ткаченко запропонував банку провести реструкторизацію кредиту чи дисконт. Ця мудра пропозиція Ткаченка Сведбанком була відкинута. І, звичайно, Олександр Миколайович почав шукати шляхи вирішення кредитного питання.
На біду Олександра Ткаченка, у нього був давній знайомий Анатолій Миколайович Липковський, який усією душею перейнявся кредитною проблемою братів і пообіцяв їм допомогти. Він запевнив Олександра Миколайовича, що і в нього, у свою чергу, є якийсь знайомий, який, можливо, вирішить це поки що не вирішене завдання. І через деякий час Липковський привіз на підприємство братів «решалу» Анатолія Олександровича Дубинського.
Анатолій Дубинський настільки перейнявся співчуттям до ситуації братів, що особисто відвідав їхній завод у Коцюбинському, щоб познайомитися. Було це наприкінці літа 2010 року.
Незабаром після знайомства брати Ткаченка здійснили діловий візит у відповідь офісу Анатолія Олександровича Дубинського, розташованого по вулиці Еспланадна, в Києві. У процесі переговорів «рєшала» кредитної проблеми Ткаченко Анатолій Олександрович Дубинський озвучив, що бюджет рішення становитиме $600 000 (шістсот тисяч доларів США). Рішенням же судових процесів у судових інстанціях займатиметься підконтрольна Анатолію Дубинському юридична фірма.
Липковський, який був тут же при переговорах і домовленостях, запевнив Олександра Миколайовича Ткаченка в тому, що він є гарантом цієї угоди з Анатолієм Дубинським. На тому й погодились.
Протягом наступних двох років йшли суди між фірмою Ткаченка та Сведбанком. Протягом цих двох років Олександр Миколайович Ткаченко частинами і часто у присутності свого давнього товариша Анатолія Липковського передавав готівкою долари США «рєшалі» Анатолію Дубинському.
Підсумок цієї співпраці виявився плачевним для братів Ткаченка. Усі суди вони програли. А сума, виплачена ними Анатолію Олександровичу Дубинському, замість заявлених ним попередньо $600 000 збільшилася майже вдвічі: до $1 150 000.
Природно, Олександр Миколайович Ткаченко, водночас зібравши «рєшалу» Дубинського та гаранта Липковського в офісі останнього, вимагав повернення витрачених ним на марні суди грошей. Анатолій Миколайович Липковський із претензіями погодився і до 2013 року частинами повернув близько $250 000 (двісті п’ятдесят тисяч доларів США). Але його тезка Анатолій Олександрович Дубинський категорично відмовився повертати долари та написав на Олександра Миколайовича Ткаченка заяву до УБОЗу.
Цілих вісім місяців після цієї заяви Дубинського Олександр Ткаченко приходив у кабінет на вулиці Горького, як на важку працю, де йому погрожували, його попереджали, його вмовляли. У результаті той же товариш і гарант Анатолій Миколайович Липковський запропонував Олександру Миколайовичу Ткаченка закрити це кримінальне провадження лише за $250 000 (двісті п’ятдесят тисяч доларів США).
Власник заводу Ткаченко на пропозицію погодився. І повернув Анатолію Миколайовичу Липковському ті самі $250 000, отримані ним як повернення за гарантію протягом двох років.
Невідомо, скільки з цих грошей отримали слідчий та його керівники в УБОЗ. Але кримінальне провадження щодо Олександра Ткаченка закрили.
«Більше вони мені нічого не повернули, – журився Олександр Миколайович, під словом «вони» маючи на увазі Липківського та Дубинського. – За ними залишився борг у сумі $1 150 000».
І ось цей обов’язок і обіцяв повернути Олександру Миколайовичу Ткаченко юрист Ігор Олексійович Музика.
Здивувавшись наївності колишнього власника заводу Ткаченка, який неодноразово натерпівся від «рєшал», довелося поцікавитися, чим же так зачарував його підписувач розписки? Відповідь Олександра Миколайовича була справді унікальною.
Виявилося, що вже більше року Ігор Олексійович Музика співає йому та його компаньйону арії на теми великого бізнесу. Він одночасно будує великі заводи в Болгарії та виробляє дрони в Україні. Має величезний бізнес у Кувейті, де кожен шейх знає, хто такий Ігор Музика. Та й Європа не відстає від арабів!
І, з надією на блискучі бізнесові перспективи, які оспівує Ігор Музика, Олександр Миколайович Ткаченко, як і раніше, щиро довіряє своєму старому товаришеві. Ці оспівування на близькосхідний, східний та європейський лад, за словами завороженого колишнього господаря заводу, тривають уже рік.
Всі ці пісні Ігор Олексійович Музика заспівав і за нашої першої з ним зустрічі. Причому, збрехав приблизно двадцять разів, відповідаючи на зустрічні питання, загалом нагадуючи відомого виконроба з «Операції «И», який борознить, як і той кіношний герой, «простори Великого театру». Фантазії Ігоря Музики воістину невгамовні та грандіозні:
І, отримавши омріяну фотографію розписки, Ігор Олексійович Музика примудрився отримати в Олександра Миколайовича Ткаченка ще два історично важливі документи. Перший документ є записом телефонної розмови між Олександром Ткаченком і невідомим громадянином, з одного боку, та Анатолієм Миколайовичем Липковським – з боку іншого. У цій милій дружній бесіді Липковський зізнається в отриманні та поверненні їм $250 000.
Документ другий – ця постанова слідчого майора поліції Оксани Василівни Яременко про визнання Олександра Миколайовича Ткаченка потерпілим у кримінальному провадженні № 12025111040000211 від 24 березня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України. У заяві в поліцію Олександр Ткаченко назвав імена обдурюваних його «рєшали » Дубинського і гаранта «рєшали» Липковського.
Не впевнений, що Олександр Миколайович Ткаченко рекомендував Ігореві Олексійовичу Музиці ділитися цими документами із сторонніми. Але це сталося, що супроводжується черговою казковою арією колишнього заступника міністра будівництва України Ігоря Музики.
“Музика знову чутна …”.
