Запити від командування частини, в якій служить чаклун старший солдат-картограф Руслан Олександрович Берещенко, продані у кількості більше, ніж триста штук, підробник купував у своїй стройовій частині $500 за штуку. Щонайменше так він говорив, закладаючи ці витрати на загальну суму власних доходів.
Навіть якщо припустити, за найскромнішими підрахунками, що цих запитів було 300, то сума заробітку в стройовій частині становить $150 000 (сто п’ятдесят тисяч доларів США). Але чаклун Берещенко запевняє, що запитів було зроблено «більше трьохсот». Старший солда-картограф, ділячись п’ятьмастами доларів, брав із кожного бажаючого потрапити до цієї тилової частини як мінімум $10 000.
Ситуація із запитами виникла минулого року, коли настав наказ від головкому відправляти на передову 30% тиловиків. Для старшого солдата-картографа настала його зоряна бізнес-година.
Представляючись юристом військової частини, Руслан Олександрович Берещенко «від імені та за дорученням командира» оголосив серед знайомих набір захисників України, які підлягають мобілізації, але бажають служити подалі від бойових дій. Прямо зараз чаклун «підгортає» Олександра Шалієвського, якого він встиг відправити до навчального центру та повернути назад до Києва. Ціна «підгортання», оприбуткована Русланом Олександровичем Берещенком, стандартно отримана ним у сумі $10 000 (десять тисяч доларів США).
Рівно рік тому під гіпнотичну чарівність спадкового чаклуна Берещенка потрапила Галина К, вдова, яка має єдиного сина. Їй юрист військової частини Руслан Олександрович гарантував, що далі за Коцюбинського її чадо служити не поїде.
Галина К. повірила Руслану. Тим більше, що, регулярно приїжджаючи до неї в цивільному одязі, старший солдат Берещенко регулярно давав їй найчесніше слово офіцера, привозив на підпис якісь папери.
«Я заплатила йому $10 000. Відразу такої суми не було, спочатку віддала $5 000, за кілька днів – ще $5 000», – розповідає Галина у квітні 2025 року.
Юрист військової частини та «апсер» (слово «офіцер» з азербайджанським акцентом) Берещенко перші три місяці активізувався, та Галина К. повірила, що незабаром її син служитиме у Коцюбинському. Але потім пішли відмовки та обіцянки.
Наприклад, наприкінці 2024 року він казав Галині, що хакери зламали якусь його секретну базу. Потім базу відновили. І тут з’явилися комерсанти із СБУ, з Аскольдового провулка.
«Апсер» Берещенко три місяці розповідав Галині К., що якийсь слідчий СБУ має дати йому дозвіл на провадження його злочинної діяльності! Він запевняв жінку, що зараз він рятує у слідчого свою групу, яка робила її синові документи.
Терміни отримання слідчого сбушного дозволу Руслан Олександрович Берещенко призначав та переносив таким чином:
– «кінець квітня»;
– «наступний понеділок»;
– “5 травня”.
Точно ці ж терміни повернення за невідому операцію $6 000 (шість тисяч доларів США) він називав своєму подільникові та колезі з організації найманців Ігореві Васильовичу Цубері .
Отже, у зазначені дні син Галини К. мав отримати направлення до Коцюбинського, а Ігор Цубера – жадані $6 000.
Природно, що Ігор Васильович цих грошей не одержав, як не одержав жодних паперів син Галини. Замість паперів «апсер» Берещенко пообіцяв повернути жінці взяті в неї $10 000. «Я не пам’ятаю, розписку я вам писав?», – запитав її старший солдат та юрист.
“Я здурила, що не взяла з нього розписку”, – жалкує нині Галина. Гроші вона запозичила у знайомих, і тепер з неї кредитори вимагають повернення.
«Якщо щось трапиться з моїм сином, я накладу на себе руки», – ридає жінка.
Юрист військової частини, спадковий чаклун Руслан Берещенко, звичайно, розуміє, що доводить жінку до самогубства. І, звісно, знає про існування статті 120 КК України (доведення до самогубства). Але гроші не повертає.
09 травня 2025 року близько 11:00 я офіційно повідомив про цей кричущий факт командиру частини, в якій служить «апсер» та юрист, старший солдат Берещенко. Командир на ім’я Олександр Васильович призначив мені зустріч на понеділок, 12 травня 2025 року, об 11:00.
І я надіслав йому посилання на статті про діяльність його підлеглого , а також заяву від нашого видання до ДБР та суду.
Вже о 16:39 командир чаклуна Берещенка на ім’я Олександр Васильович надіслав мені повідомлення, в якому відмовляв в аудієнції і повідомляв, що відкрив на мене кримінальне провадження за козирною нині 111-ю статтею. Такої швидкості відкриття позаздрив би сам герой України Василь Малюк!
Чомусь Олександр Васильович вирішив, що мені потрібна зустріч із ним! Ця зустріч була потрібна йому. І ось чому.
Якось «апсерові» Берещенка його поплічник із стройової частини повідомив, що їм дехто цікавиться. Що дехто цікавиться старшим солдатом на підставі якогось паперу, написаного деким.
Навчений азам конспірації агент «Пухліна» відразу запідозрив, що це справа рук Андрія Миколайовича Кулініченка , який подав на Руслана Берещенка позов до суду з приводу неповернення старшим солдатом $ 42 000 (сорока двох тисяч доларів США). І тоді адвокат Берещенко заявив мені, що візьме автомат і вб’є свого кредитора Андрія Кулініченка .
У зв’язку з цією войовничою заявою я хотів попередити Олександра Васильовича, щоб особисто простежив за тим, з якою зброєю «апсер» Берещенко заступає у наряд. Автомат йому точно давати не можна, тим більше, що у нього в голові пухлина (або дві), що, у разі несанкціонованої стрілянини, стане йому плюсом у звинуваченні.
Є пропозиція давати ошатному старшому солдату Берещенку як зброю захисту (а також можливої та обіцяної відплати Андрію Кулініченку ) граблі. Або на крайній випадок лопату імені Кулеби. Але!
Командиру Олександру Васильовичу було байдуже, що буде з Галиною К., яку «кинув» на $10 000 його підлеглий-юрист. Його байдужість можна пояснити таким чином.
Напевно Олександр Васильович знає про ті більш ніж 300 запитів. Адже на всіх цих запитах має стояти саме командирський підпис, справжній чи підроблений.
Саме командир частини Олександр Васильович кілька разів навіщось відпускав під час війни спочатку солдата, а потім старшого солдата Руслана Берещенка до Херсона.
Як він їздив у прифронтове місто? За посвідченням на відрядження або за звільнювальною? Поїздка до Херсона з Києва і назад займає щонайменше три доби.
І якою була офіційна мета його поїздки? Невже конспіративна зустріч із куратором ФСБ?
Саме старший солдат Берещенко Руслан Олександрович відповідав за дорученням командира Олександра Васильовича за здачу металобрухту, який вивозився з частини протягом кількох днів. Саме юрист Берещенко Руслан Олександрович, за його словами, «зам’яв» кримінальне провадження за фактом розкрадання матеріальних цінностей у довіреній Олександру Васильовичу частині.
Командир частини Олександр Васильович на якійсь підставі відпускає старшого солдата Берещенка у Могилів-Подільський, Вінницька область, де він виступає адвокатом Руслана Миколайовича Бичкова. Знову ж таки, як Олександр Васильович оформляє відсутність «апсера» у довіреній йому частині? За винагороду малу чи через бартерний обмін?
Складається враження, що Олександр Васильович відвідав, подібно до Ігоря Цубери, квартиру Олени Сибірякової, де вона здійснила над ним обряд шаманства. Ну, а його чаклун Руслан Берещенко хмурить щодня, не відходячи від місця служби.
Свого тезку, Руслана Бичкова, старший солдат-картограф Берещенко Руслан Олександрович «розвів» на ті самі $10 000 як недосвідченого молодика. Цілих два роки, з січня 2023-го, спадковий чаклун навіював своєму шістдесятирічному клієнту щось таке, чому той сліпо вірив. І, в результаті, Руслан Бичков, що увірував у адвоката, отримав 5 (п’ять) років позбавлення волі без конфіскації майна.
Справу передано до апеляції, 19 травня 2025 року відбудеться апеляційне засідання у Вінниці.
Вирок Руслану Бичкову було винесено 06 листопада 2024 року.
Кримінальне провадження № 2202302000000028 було відкрито 23 січня 2023 року.
Руслан Бичков разом із дружиною поїхав до Єгипту, де 17 січня 2023 року купив такі медичні препарати:
– 100 капсул “POVER CARS”;
– 40 таблеток ” Congestal SIGMA”;
– 200 таблеток « Wellness LIPTIS ».
Ці препарати Руслан Бичков сховав у валізу з особистими речами і 22 січня 2023 рокулітаком прибув до Кишинева. У столиці Молдови медичний контрабандист Бичков сів у рейсовий автобус до Києва.
На митному посту «Дністер» Вінницької митниці його затримали. Маса перевезених Бичковим незадекларованих ним медичних препаратів належала до особливо великих розмірів (понад 6 г).
У суді Руслан Миколайович Бичков визнав свою провину. Визнав тому, що його адвокат Берещенко Руслан Олександрович пообіцяв, ніби він домовився зі слідчим СБУ: і за це щиросердне визнання його клієнту нічого не буде. Але юрист і старший солдат-картограф «купив» Бичкова тим, що надав до суду листа від якогось командира якоїсь військової частини.
Лист був підроблений. У ньому йшлося про те, що Руслан Миколайович Бичков звернувся до командира військової частини з проханням про його мобілізацію.
Звичайною мобілізацією займається ТЦК. Але «апсер» Берещенко запевнив клієнта, що цей папір у суді пройде, бо він не вперше подає до судів підроблені документи.
І Бичков повірив. Незважаючи на те, що розміняв сьомий десяток, і мобілізації за законом ніяк не підлягав.
І Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області, суддя Савкова Інна Миколаївна, на рахунок «раз» вивернула навиворіт професійні здібності адвоката Берещенка Руслана Олександровича, включаючи його професійні кримінальні навички при підробці документів до суду.
Старший солдат Берещенко Руслан Олександрович знав, що його дії підпадають під статтю 384 КК України. І, тим не менш, за $10 000 листа командира частини підробив.
Якщо Олександру Васильовичу, начальнику старшого солдата Берещенка цікавим є зміст цього листа до суду, він може в суді ж з ним ознайомитися. Зрозуміло, якщо він його не підписував.
Так от, суд «критично оцінює позицію захисту», що при визначенні покарання необхідно враховувати як позитивний факт, що Руслан Бичков попросився до якогось командира частини на службу. Як виявилося, лист має рекомендаційний характер.
Але суддя Савкова Інна Миколаївна точно вказала, що військовий стан на території України діє з 05:30 24 лютого 2022 року, а Руслан Бичков висловив бажання піти воювати лише після притягнення його до кримінальної відповідальності.
Більше того. Суддя Савкова Інна Миколаївна зауважила, що бажання Бичкова приєднатися (саме так: «приєднатися») до лав ЗСУ суперечить такій обставині. Адвокат Руслан Олександрович Берещенко просив суд врахувати ситуацію, яка позитивно характеризує його підзахисного: постійний нагляд Русланом Бичковим за своєю матір’ю, інвалідом І групи.
Подаючи до суду підроблений лист від командира частини, Руслан Берещенко тим самим підтверджував, що інваліда першої групи вже його клієнт не доглядатиме. Як мовиться в таких випадках, «ти або труси одягни, або хрестик зніми».
Суддя Савкова Інна Миколаївна буквально професійно «опустила» старшого солдата та адвоката Берещенка.
А Руслан Бичков до 19 травня 2025 на волі під особисте зобов’язання. У найбільшого юриста сучасності агента «Пухлини» жодних особистих зобов’язань перед своїм клієнтом немає.
Могилів-Подільський суд Вінницької області не єдиний, який постраждав від підроблених документів, наданих Русланом Олександровичем Берещенком з нагоди вчинення ним правопорушення, яке підпадає під статтю 384 КК України. Є ще щонайменше два суди, які отримали підроблені документи від власника адвокатського посвідчення старшого солдата Берещенка: у Кагарлику Київської області та в Одесі.
За Кагарлицьким районним судом наше видання вже надіслало заяву до ДБР (копію заяви отримано командиром частини Олександром Васильовичем, але вона йому не цікава). Незабаром аналогічні заяви отримають в Одесі та Вінниці.
А тим часом ми продовжуватимемо публікувати пригоди побратимів щодо організації розбійних нападів та потенційних вбивств Руслана Олександровича Берещенка та Ігоря Васильовича Цубери. Незважаючи на те, що при нашій зустрічі наприкінці квітня 2025 року Ігор Цубера виступив із оригінальною пропозицією: зняти статті , які критикують його на сайті, за помірну плату.
Мовляв, ці статті заважають його великому бізнесу, псують репутацію. Тим більше, що 14 травня 2025 року у Цубери Ігоря Васильовича суд за його борговою розпискою одному з чотирьох дезертирів, що не відбулися.
