Наукова дискусія про те, що було все-таки на початку, – курка чи яйце, – нарешті благополучно з’ясовано українським політикумом.
Вчора народний депутат Геннадій Москаль з далеких Чернівців пророкував про те, що наше національне добро, іменоване Юрієм Віталійовичем Луценко, неодмінно спливе в старій або новій політичній течії. У чому, власне, ніхто й не сумнівається: такий закон природи згаданого добра.
Тут же, паралельно із соратником, Юрій Віталійович почав прізвиськувати з приводу переходу в коаліцію так званих «тушок», попутно роздаючи віртуальні ляпаси комуністам і литвинівцям. Праведний гнів «термінатора», з одного боку, зрозумілий. Але, з іншого боку, хіба він не бачив, що за «тушки» «тушкувалися» поруч з ним тривалий час? Чи не він довів їх до стану «повного приготування»?
Наше національне добро, здається, забуло, як воно не настільки давно відмовилося вийти зі складу уряду, тоді як його соратники дружньо залишили Кабмін. Термін «тушка» тоді ще не придумали, і Юрій Віталійович так пояснював у кулуарах свій вчинок ренегата:
– Вам добре п … (в сенсі, просторікувати, – Г.У.)! А мене Юля тримає за яйця двома кримінальними справами.
Дві кримінальні справи, якими Юлія Володимирівна тримала свого міністра внутрішніх справ за гениталії, – це бійка Луценка з Черновецьким і використання «расистом» державного літака в особистих цілях.
Але, як для рецидивіста, що котиться по похилій, все одно, скільки злочинів на його совісті, так і для Юрія Віталійовича було неважливо, скільки кримінальних справ на ньому буде висіти. І тому, після нетривалого відрізка діяльності нашого політичного добра, воно влаштовує грандіозний скандал в аеропорту Німеччини.
Інцидент вдалося зам’яти, зокрема, завдяки особистому втручанню Володимира Володимировича Путіна. Той зателефонував Ангелі Меркель, і справу спустили на гальмах. Безмежно задоволеному Юрію Віталійовичу довелося на зворотному шляху з південно-східної Азії залетіти до Москви, щоб особисто засвідчити рятівникові своє найнижче шанування. Після цього луценківсько-німецького конфлікту Юлія Володимирівна, яка наївно думала, що вона ходить в фаворитках у Володимира Володимировича, ще глибше запустила свої гострі кігтики в мошонку міністра внутрішніх справ свого уряду.
Як і належить «польовому командиру», Юрій Віталійович терпляче переносив всі тяготи і позбавлення служби, пов’язані з пальчиками Юлії Володимирівни, і, відомою ніжною ручкою «газової принцеси», змушений був іти з нею до кінця її прем’єрства. І тільки тоді її кігтики дали перепочинок його причинному місцю!
Але, судячи зі вчорашнього виступу Юрія Віталійовича, відпустка його була короткочасною! Чи то знайома жіноча п’ятірня знову підкралася до звичного для себе місця, то чи чиясь незнайома, брудна чоловіча лапища нахабно пролізла второваним Юлією Володимирівною шляхом, – наше національне добро вчора в черговий раз виринуло на поверхню!
