Справа була ввечері. І робити було нічого. Тим паче, що вечір був пізній.
А Сміла – містечко невелике, і престижним місцем розваги для місцевої еліти вважається нічний клуб «Нокаут». Саме туди і направили свої стопи заступник начальника Смілянського міжрайонного відділу УМВС України в Черкаській області майор міліції Діхтяр В.М. та начальник відділу карного розшуку цього ж підрозділу майор міліції Шаповал О.О.
Обидва офіцери були в цивільному одязі, і нічого осудливого в їх відвідинах не було б, якби не деякі обставини. По-перше, майор міліції Діхтяр В.М. у ту ніч був відповідальним від керівництва відділу, і належало йому, за канонами служби, «відповідати» у рідному відділі, а не на другому поверсі розважального закладу. По-друге, Діхтяр і Шаповал по-братськи поділяли нічну трапезу з місцевим кримінальним авторитетом В. Лукірко, на прізвисько «Лука».
Історія замовчує про те, чи були зустріч і дружнє застілля міліціонерів та «братків» випадковим. Але в 2003 році, відразу після відкриття клубу, саме Лука, що входить у склад в організованому злочинному угрупованні В.І.Дирди, на прізвисько «Торпеда», прийшов до керівництва клубу з пропозицією «кришувати» їх заклад.
Клуб «Нокаут» у «кришуванні» не потребував. Відмова боляче вдарила по самолюбству Луки, і він прилюдно пообіцяв мстити незгодним.
Отже, 15 жовтня 2004 року, з 23.30 Лука, офіцери міліції Діхтяр, Шаповал та інші, чомусь офіційними органами невстановлені особи, розважалися і вживали спиртні напої в клубі «Нокаут». Приставали до дівчат, що сиділи поруч. Але дівчата чомусь не хотіли знайомитися з п’яними і обкуреними чоловіками – а було вже далеко за північ, і майор міліції Діхтяр встиг покурити – безкоштовно, за рахунок закладу! – кальян. Відмова знову-таки боляче вдарила по самолюбству компанії, і товариші по чарці, пообіцявши незговірливим панночкам масу неприємностей, впали в кураж.
Нагадаю, що Сміла – містечко невелике, і Діхтяра тут добре знають. Як легенду, передають з уст в уста, що в Смілянському кафе п’яний Діхтяр почав чіплятися до дружини господаря закладу, а коли той заступився за дружину, був жорстоко побитий міліціонером. Але новий адміністратор клубу його в обличчя не знала. І коли компанія, не розрахувавшись, пішла до виходу, вона на цілком законних підставах попросила відвідувачів розрахуватися за рахунком. Поруч з нею стояв охоронець клубу.
Чи то Діхтярю було шкода розлучатися із кровно заробленими на державній службі грошиками, чи то звик завжди їсти й пити за рахунок місцевих закладів, але вимога адміністратора ввела його в стан люті. І він, нецензурно висловлюючись, почав бити охоронця.
Охоронець знав, хто такий Діхтяр, і тому опору не чинив, лише ухилявся від кулаків п’яного і обкуреного міліціонера, що було не так важко. Підоспілий на підмогу другий охоронець теж знав Діхтяря в обличчя, і, побачивши його шалене буйство, зателефонував до міліції.
Це тільки у фільмах міліція приїжджає під виття сирен миттєво. Черговий Смілянського РВВС, вислухавши заяву охоронця, звичайно, перейнявся співчуттям зовсім не до того, хто дзвонив, а до свого начальника. «Ми подумаємо, чим можемо вам допомогти», – була відповідь чергового.
«Подумування» затягнулося на півгодини – мабуть, існують такі нормативи реагування на заяви громадян у Смілянській міліції. Весь цей час майор Діхтяр бушував, погрожував неприємностями адміністрації клубу, адміністрація ж клубу намагалася умовити міліціонера не буянити. Зрештою, майор міліції Шаповал, який був тверезіше свого товариша по чарці, вийшов з клубу, і через деякий час приніс гроші – сплатити рахунок за нічну трапезу. Сума, через яку розгорівся конфлікт, була фантастичною – 55 гривень на кілька здорових мужиків (за умови, що вхід в клуб коштує 15 гривень).
Здавалося б, інцидент на цьому вичерпано. Але майор міліції Діхтяр не з тих, хто відступає перед перешкодами, що виникли на його шляху. Тим більше, будучи представником влади. Він тут же викликає собі на підмогу наряд міліції.
На цей раз черговому не думалося, через кілька хвилин у нічний клуб «Нокаут» увірвалися 5 (п’ять) озброєних автоматами міліціонерів. Деякі з відвідувачів з подивом відзначили, що двоє автоматників у цивільному одязі годину тому пиячили в компанії «Луки», Діхтяра та Шаповала. Але їх здивування підрозділу, який увірвався, не дозволило розвинутися.
Один з автоматників підійшов до ді-джея, поклав автомат, направивши ствол на юнака, на пульт управління і зажадав вимкнути музику, куражившись: «Зараз буде багато трупів, і ти будеш першим!». Автоматники почали виганяти відвідувачів на вулицю.
Було три години ночі. Багато хто прийшов посидіти у клубі до ранку: у когось були сімейні торжества, хтось просто відривався. У більшості молоді не було особистих і службових автомобілів, і вони розраховували дістатися додому вранці, коли починає ходити громадський транспорт. О третій годині, холодної осінньої ночі, їм просто нікуди було йти.
Міліціонерів, які стоять на сторожі, в тому числі і присутніх громадян Сміли ці «дрібниці» не цікавили. Для них було важливо показати, що і сьогодні, і надалі і їх начальник Діхтяр, і вони самі ходили, їли-пили, і гуляли і будуть їсти-пити і гуляти БЕЗКОШТОВНО в нічному клубі «Нокаут»! Найбільш неметких вони підганяли стусанами в спину і нижче.
Для «Луки» 15 жовтня нарешті настала зоряна ніч. Як не дивно, але саме він виявляв найбільше завзяття, виганяючи відвідувачів. У багатьох, хто його не знав, склалося враження, що «Лука» – великий міліцейський начальник: настільки слухняно виконували його команди автоматники.
Тетяна Л. теж думала, що він міліціонер. Це до неї та її подружки чіплялася ввечері п’яна компанія, це вони відмовили чоловікам у спілкуванні, це їм була обіцяна кара земна. «Лука» був злопам’ятним. Тетяна чекала, поки підійде її хлопець – бармен клубу, але «Лука» спробував прискорити події, і схопив Тетяну за руку. Вона штовхнула кривдника. Розлючений «Лука» кинувся на неї з кулаками, і якби не автоматник, що стримав «Луку», Тетяна отримала б удар прямо в обличчя.
Нагадаю: п’ятеро озброєних автоматами міліціонерів, плюс місцевий авторитет «Лука», майори міліції Діхтяр і Шаповал о третій годині ночі виганяли близько сотні чоловік відвідувачів, без пояснень і роз’яснень.
Обстановка миттєво загострилася. Адміністрація клубу боялася, щоб протистояння не переросло у сутичку, і всіляко вмовляла відвідувачів змиритися з автоматниками. Один необережний рух міг викликати стрілянину. Адміністратору клубу, Марії Федорівні Ш., стало погано. Втратила свідомість, і якби не професійні дії одного з охоронців, рахунок жертвам був би відкритий. Їй викликали «швидку».
Вигнавши відвідувачів на вулицю, на холод, міліціонери безперешкодно почали ходити по приміщеннях. Співробітники клубу ледь встигали за ними, боячись, як би правоохоронці, ведені «Лукою», не підкинули в кімнати наркотики чи зброю. Кілька внутрішніх приміщень і вхідні двері клубу в підсумку були опечатані печаткою чергової частини Смілянського РУВС – ці листочки з печаткою були привезені групою озброєних міліціонерів – мабуть, акція готувалася.
Хтось із відвідувачів пішов додому пішки, хтось стояв і чекав ранкового транспорту. Співробітники клубу охороняли свій опечатаний заклад.
На ранок керівництво клубу «Нокаут» вирушило до Смілянської міжрайонної прокуратури із заявою на протиправні дії працівників міліції. Заяву не прийняли – прокуратура була закрита! Довелося їхати подавати папір до обласної прокуратури, до Черкас.
Черкаська обласна прокуратура направила заяву до прокуратури Смілянської міжрайонної. Остання за даним фактом провела перевірку, результатом якої стала відмова у порушенні кримінальної справи стосовно співробітників міліції.
Але Черкаська обласна в діях посадових осіб Смілянського міжрайонного районного відділу угледіла ознаки злочину, передбаченого статтею 365 Кримінального кодексу України і в січні цього року порушила кримінальну справу за фактом. Різні погляди прокурорських працівників на трактування закону призвели до різних результатів.
Який же результат того, жовтневого, 2004 року, вечері майора міліції В. Діхтяр у нічному клубі «Нокаут»?
За результатами службового розслідування за фактом безпідставного закриття клубу оперуповноваженому Смілянського МРВ Онищенко В.І. оголошено про неповну службову відповідність, заступнику начальника Смілянського МРВ Галущенко Ю.І. оголошено сувору догану, начальнику ВКР Шаповалу А.А. і оперуповноваженому цього ж підрозділу Позднякову Д.Б. оголошено по вимові кожному. Діхтяря В. понизили в займаній посаді.
Хід перевірки взято під контроль Генпрокуратурою України.
Але більшість постійних відвідувачів нічного клубу бояться його відвідувати: а раптом черговий силовик не захоче розрахуватися за випите та з’їдене?
