Так було написано на візитці, яку люб’язно давав відвідувачам керівник приватного підприємства «Туристична агенція« Фортуна» Кецко Василь Михайлович. А ще на візитці було написано: «Відпочинок. Ділові поїздки. Освіта. Лікування. Візи – всі країни світу (14/30/90/180/360 днів). Запрошення (приватні і службові). ШЕНГЕН». Останнє слово – саме заголовними буквами!
Розташовувалося ПП «Фортуна» у двох офісах у центрі Києва, на вулиці Володимирська, 46, і на вулиці Хрещатик, прямо біля виходу з метро.
Кур’єрські чайові
Антураж мав у своєму розпорядженні відвідувачів. 27 січня 2005 року Клименко Володимир Васильович, мешканець м. Бобровиця, Чернігівської області, звернувся до агентства. Він хотів з’їздити до Німеччини.
Василь Михайлович був настільки переконливий у своїх поясненнях, що в той же день Клименко В.В. підписав з «Фортуною» договір про надання нею туристичних послуг. І – зробив передоплату у сумі 1200 гривень.
– Ну, – сказав Кецко, – тепер залишилося чекати запрошення з Німеччини. І він порекомендував Володимиру Васильовичу їхати додому і ні про що не турбуватися, а як тільки буде запрошення – він відразу повідомить.
Не минуло й двох місяців, як 23 березня Кецко передзвонив Клименко і сказав, що для нього запрошення з Німеччини отримано. Вони домовилися зустрітися 25 березня біля посольства для подачі документів та відкриття візи.
Зустріч відбулася. Документи в посольство подали, співбесіду Володимиру Клименко призначили на 30 березня. Ось тут-то керівник туристичної агенції «Фортуна» проявив неабияку активність. Він призначив зустріч клієнтові перед візитом до посольства і наполіг на тому, щоб Володимир Васильович заплатив залишок суми його агентству в розмірі 6100 гривень: мовляв, позитивний результат у посольстві гарантований.
Клименко віддав цю суму. І отримав натомість квитанцію з печаткою турагентства «Фортуна» на суму 5800 гривень. На здивоване запитання клієнта, Василь Михайлович пояснив, що невраховані 300 гривень – це його витрати на кур’єрські послуги та телефонні переговори з Німеччиною, і клієнт повинен їх відшкодувати.
За результатами бесіди в посольстві Німеччини Клименко відмовили у відкритті візи.
Відразу після отримання негативної відповіді посольства, Володимир Васильович знову зустрічається з Кецко. Василь Михайлович, очевидно, був готовий до такого повороту подій, і запевнив клієнта, що все буде добре. І знову порекомендував Клименко їхати додому і чекати його дзвінка.
Повертати гроші – невигідно!
Не дочекавшись звісточки, Володимир Васильович став телефонувати в «Фортуну». Вже і поїздка до Німеччини стала йому не потрібною. Але на дзвінки ніхто не відповідав.
Клименко став їздити до Києва і буквально виловлювати Кецко. І, нарешті, фортуна йому посміхнулася: він зловив директора «Фортуни». Сталося це аж 26 липня 2005 року.
– Добре, пиши заяву, і я поверну гроші! – клятвено пообіцяв він.
Клименко написав.
Навскоси, як справжній начальник, Кецко в лівому верхньому кутку наклав на заяві резолюцію, гідну, щоб її оприлюднити: «У зв’язку з обставинами провести повний розрахунок до 10.08.2005 р.» І – вензель.
Кому він давав вказівку – незрозуміло. Але дисциплінований Клименко став терпляче чекати «десятого – нуль восьмого – дві тисячі п’ятого». Зрозуміло, що очікування його було даремним. Кецко пояснив, що «гроші повернути не може, тому що йому це невигідно, і він що-небудь придумає».
Придумує до цих пір.
За тією ж схемою
Поки Кецко «придумував», на його «успіх» траплялися інші спраглі побувати за кордоном. Серед них опинилася і Коблик Оксана Олександрівна з Кіровоградської області.
7 вересня 2005 року вона укладає договір з приватним підприємством «Туристичне агентство« Фортуна ». Вона хоче відвідати Італію.
Схема дій Василя Михайловича не змінилася. Він переконує Оксану Олександрівну розлучитися зі своїми кровними. Вже 8 вересня вона переводить на рахунок «Фортуни» 2200 гривень. Іншу частину грошей у сумі 2200 переводить туди ж 14 жовтня. І, до того ж, віддає Кецко свій закордонний паспорт.
Як і в попередньому випадку, на дзвінки Кецко не відповідає, на роботі не показується. Зневірена Оксана Олександрівна пішла із заявою на «Фортуну» в міліцію. Там їй не здивувалися. «Вже 50 заяв від потерпілих на нього є», – повідомили їй.
Без «Фортуни» – не життя!
Кецко любить слово «Фортуна». Раніше у нього вже було підприємство з такою ж назвою: «Спортивна компанія«Фортуна», основний вид діяльності якої був «фізична культура і спорт». І взагалі, свій бізнес він починав на своїй малій батьківщині …
