Версія для друку
Світлина з інтернету

Безсоромний мрійник

Колись на початках совка, коли ще не було ніякої "Вєлікай октябрьской рєволюціі", а тільки "Октябрьскій переворот", коли ніхто не розказував, про "висшую мєру пролєтарской справєдлівості", а прямо закликали: "Грабь награблєнноє", та "Дайош пролєтарскій террор!", спробував привитися один цікавий лозунг: "Долой стид!" Автори у своїй пролєтарській щирості й відвертості були переконані, що треба відкинути такі стовпи "буржуазної моралі", як сім'я, особисте життя, сексуальна мораль, стриманість тощо. От іде якась дама, а її побачив пролєтарій і йому захотілося... То що ж його має стримувати?

Ця течія упродовж кількох років пробувала конкурувати з іншим лєнінським мракобіссям, але програла й сама була затаврована, як "пережиток капіталізму". Деяких особливо ретивих адептів поспіхом розстріляли за зґвалтування пролетарок і після того про тему вголос уже не згадували.

Але тодішні вожді на чолі із Лєніним, який остаточно втрачав відчуття реальності через повністю з'їдений сифілісом мозок, задумалися над глибинною сутністю цього лозунгу. І вирішили, що: 1) лозунг хороший, але його треба відділити від сексуально-еротичного змісту; 2) сам лозунг слід реалізовувати без зайвого афішування, використовуючи для внутрішнього вжитку. Проявився він у багатьох чинниках. Найперше- це була подвійна мораль - для себе й для народу. Ще непробудна брехня, коли чим цинічніша неправда, тим вища її цінність для державної пропаганди. Гебельс, який вербалізував цей принцип, не був його відкривачем. Це один із напрямів, який нацисти переймали в більшовиків паралельно з Гулагом, політичними процесами проти інакодумців, рабською працею, навчанням своїх військових на території СРСР та багато іншого. А з особливою чіткістю це відобразив Оруел у романі "1984". "Брехня - це правда!" "Війна - це мир"...

До чого це все пишу? А ви не здогадалися? Я описую прес-конференцію Зеленського. Бо "долой стид" - це вже стало нормою. Вони остаточно перестали соромитися брехати. Зрозуміли, що їм вдалося підтягнути до свого морального рівня необхідний електоральний мінімум насєлєнія, який запросто погоджується повернутися в психологічну атмосферу десь так 1920-21 років. Я раніше не пригадую обставин, коли брехнею було все. Не суміш правди й брехні, а просто все. І жодного сорому. Навіть найодіозніші політики та правителі в Україні якось дозували реальну інформацію та брехню й користувалися технологією напівправди. А зараз навіть ці умовності відкинуті.

Пригадуєте вступне слово? Я ж за пару годин до цього шоу написав, що там у ангарі він спробує примазатися до технічної величі "Мрії" (літака) й від цього вибудовувати свій виступ. Чи не так сталося?

Дякувати Богу, що хоч справжню "Мрію", яка існує в єдиному екземплярі, не підтягнули до цього шоу, бо нічого доброго це б не віщувало. А "Руслан" без двигунів і коліс, який залишився при нинішній владі без шансів на добудову, більш, ніж красномовний символ, як і інший літак без крил.

Невдалий антураж, - скажете ви. А коли його доповнити фразами, що ніхто нічого не робив за всі 30 років і тільки я?.. А коли потім задуматися й зрозуміти, що все діаметрально навпаки?

Другий літак "Мрію" дійсно не могли витягнути своїми силами, щось трошки доробляли й зупинялися через брак коштів. Тільки Порошенко зумів привернути увагу Китаю до цього проекту й щось десь заворушилося. Але навіть ці повільні та не дуже ефективні заходи чітко припинилися саме в 2019 році. Після цього єдине капіталовкладення в проект - це намазюканий на фюзеляжі недобудованого літака черговий лозунг Зеленського. І то, здається, за рахунок підприємства, яке завдяки нинішній владі на межі банкрутства. А причина цього банкрутства стояла поряд з журналістами - фюзеляж іншого антоновського літака, який у Зеленського обіцяли замовити для армії, змусили підприємство взяти кредити, а потім "Отєц Онуфрій оплатіть отказался". Щось трошки з тих кредитів погасили, до остаточного банкрутства не довели, а обігові кошти вимили повністю. От ви й маєте протиставлення сказаного здійсненому...

Решта виступу - "Дума про Мрію". Річ навіть не в тому, що твої мрії закінчуються з миті обрання, а далі має йти виконання мрій. І навіть не твоїх, а всіх громадян України. Справа в тому, що мрії, які й далі озвучує Зеленський, збуваються для населення (не для його оточення) з точністю до навпаки. І це є не випадковість чи обставини, а цілеспрямована політика цієї влади, яка обрала принципи: "Бідні поділяться з багатими" та "Війна - це мир".

Це була перша, чисто емоційна рефлексія на шоу від Зеленського та його ляльководів. Пізніше заторкну ще пару нюансів, хоча толку від того буде небагато, адже весь сенс цієї прес-конференції зводився до лозунгу: "Брехня - це правда"...

Тарас Чорновіл 

Назад до архіву Версія для друку