Версія для друку
Світлина з інтернету

Звичайний кримінальний злочинець

Ну що ж, події починають поступово розкручуватися. Саакашвілі теоретично може й не встигнути на останній для себе літак до Амстердама. (Нагадаю, на його особисте прохання Голландія надала право особі без громадянства М.Саакашвілі на в'їзд до країни та перебування там за принципом "об'єднання сімей"; а ще там легалізовані легкі наркотики). 

Але, перефразуючи Козьму Пруткова: "Той, хто бажає вечеряти занадто пізно, ризикує перекусити вже в грузинській тюрмі". 

Та й невідомо, чи так безпечно міжнародному аферисту тепер буде в країні тюльпанів... Суд у Тбілісі заочно засудив Саакашвілі до трьох років ув'язнення за дії з укриття злочинців та перевищення повноважень при помилуванні убивць банкіра Сандро Гіргвліані, колишнього керівника міжнародного департаменту Об'єднаного грузинського банку. 

Сам Саакашвілі на вирок свого рідного грузинського суду відреагував виключно брутальною лайкою, але юридичних тонкощів він сам і його захисники стосовно суті справи уникли. Не чуємо про гнівні обіцянки підняти ЄСПЛ, прогресивну світову громадськість тощо... Шахрай лише обізвав вирок суду цілком політичним та обурився, що йому, бач, "інкримінують використання конституційного права на помилування", а він же "використав його щодо 133 колишніх військовослужбовців". 

Бреше шулер. Бо мова йде про подвійне порушення закону. Найперше, він грубо порушив законну процедуру, видавши свій акт в обхід комісії з питань помилувань та всіх інших інституцій, які мали дослідити справу. 

Друге - йдеться не про помилування якихось військових (на зразок нашого прикордонника, що в складних умовах прифронтового Маріуполя відкрив вогонь по автомобілю, що ніби не зупинився на блок-пості, й убив пасажирку). Мова про представників міністерства внутрішніх справ Грузії, які жорстоко, з катуваннями убили банкіра, найімовірніше за вимогою вищого керівництва. Не може бути миттєвого помилування у таких справах.

Саме задля того, щоб убивці не розповідали, хто замовник, їх терміново витягав з-за ґрат тодішній президент. 

Чим не догодив представник міжнародного департаменту, поки не знаю, але не здивуюся, якщо виявиться, що він, скажімо, відмовився легалізувати виведення великої суми грошей до Нідерландів на рахунки родини дружини президента Грузії Сандри. Ці родичі колись були дуже незаможними, а після того, як їхній зять очолив країну, вмить казково розбагатіли. 

Припускаю, що збагачення нахлинуло вже після вбивства принципового банкіра.

Припускаю, що в подальшому справа проти Саакашвілі може бути перекваліфікована на значно серйознішу. Також не виключаю, що тепер дуже незатишно будуть себе почувати ще кілька інших членів "грузинського десанту", наприклад, Хакія Деканеїдзе, Давід Сакварелідзе, Лорд Степанідзе... Тобто всі, хто працювали в правоохоронній сфері Грузії за часів Саакашвілі й імовірно мають чимало крові на своїх руках. 

Он керівник військової поліції, який організовував катування й зґвалтування неугодних віниками чи ніжками від табуреток, вже попався, й сам Міхо від нього поспіхом відхрестився. 

Є ще одна в чомусь і для мене важлива справа, за якою, надіюся, Саакашвілі колись отримає пожиттєве. Я мав за честь бути знайомим з багатьма грузинами. 

Був серед них і Зураб Жванія. Це той, хто спершу був бойовим організатором "революції троянд", а потім, разом з групою інших опозиціонерів проти Шеварднадзе, вирішив, що "говоряча голова" Саакашвілі, хоча й був мажором з КГБешного середовища та протеже самого ж Шеварднадзе, зможе бути вигідним на посаді президента країни. 

Коли він зрозумів свою помилку та спробував її виправити, то раптово був знайдений мертвим разом з якимось хлопчиною. Так обставили справу, щоб виглядало, що два гомосексуалісти задихнулися чадним газом. Це щоб родичі не посміли добиватися справжнього слідства. 

Зараз справу про смерть Жванії вже розглядають, як умисне вбивство. Навіть "не уявляю", кому воно було вигідне...

Отже, Саакашвілі звичайний кримінальний злочинець. Його засудив грузинський реформований суд, який був визнаний у світі чесним і неупередженим. 

Жодних заяв про якісь негативні зміни в судовій системі Грузії після ганебної втечі Саакашвілі ні американці, ні європейці не робили ніколи. Більше того, хвалили його наступників у незворотності успішних реформ. Якби грузини розвернули назад судову реформу, то їм ні за що не дали б безвіз.

А тепер коротко про наші реалії. В України появляється додаткова підстава розглянути запит на екстрадицію Саакашвілі. І це видно по тому, як запанікував він сам та його адвокати. Вони вже й згадали (як про рятівну соломинку), що його не можна екстрадувати, бо проти нього тут кримінальна справа розслідується, а ще на конвенції стали посилатися. 

Щодо конвенцій та закону України про громадянство, то примітивно збрехали. Щодо продовження розгляду його позивання з ДМС, то це б мало значення при депортації, а не екстрадиції (мені соромно за дрімуче невігластво адвоката). Ще одне посилання, що не можна екстрадувати особу, яка є процесуальною стороною в іншій справі - це вже "червона карточка" для кваліфікації його захисників. 

А щодо звинувачення в кримінальному злочині самого Саакашвілі, то його можуть поспіхом амністувати чи помилувати вже в ході екстрадиційної процедури. Саме так і поступали з заарештованими й засудженими в нас сепаратистами чи російськими бойовиками, коли їх міняли на наших полонених чи ту ж Савченко. Або ухвалити ще якесь із наявного арсеналу юридичних рішень, якими можна відтермінувати розгляд звинувачень у нас.

Думаю, що розмах слідчих дій та вже реальний вирок у Грузії остаточно охолодить запал зарубіжних симпатиків міжнародного афериста, й окрім рашистської преси ніхто за нього заступатися незабаром уже не стане... Тому, "ласкаво просимо до дому, містере президент!"

 

Тарас Чорновіл 

Назад до архіву Версія для друку