Версія для друку

Вадим Гетьман. 20 років

Сьогодні День пам’яті видатного українського фінансиста та політика Вадима Гетьмана. 22 квітня 1998 року його застрелили у ліфті власного будинку шістьма кулями в спину. Підозрюваного у вбивстві затримали лише у 2002, а замовника – так і не знайшли. 

Вадим Петрович Гетьман народився у селі Оржиця на Полтавщині. Батьки хлопця були звичайними сільськими вчителями, працювали у місцевій школі. Вадим був дуже здібним і після здобуття середньої освіти легко вступив у Київський фінансово-економічний інститут. Під час навчання на третьому курсі, потрапив на практику до Запорізького обласного сільгоспбанку. Там він разом з іншими робив аналіз Укрводбуду, який фінансувався банком. І, уявіть собі, якийсь юний студент, знайшов у балансі величезну помилку – незабезпечений кредит. Це відкриття стало шоком для всіх. І знаком, що підростає великий банкір.

До 1975 року Гетьман працював у різних фінансових органах Запоріжжя. А потім його запросили на посаду у Київ. Так він став Першим заступником голови Державного комітету УРСР з цін. Особливим це місце було тому, що завжди опиралося в роботі на новітні технології. Потім стратегію цього органу реалізували в Національному банку України. У період перебудови Гетьман очолив Агропромбанк СРСР – майбутній банк «Україна». 

Навесні 1990 року на перших демократичних виборах Вадима Гетьмана обрали народним депутатом Верховної Ради. Тоді було прийнято визначну «Декларацію про національний суверенітет України», підняте питання щодо запровадження національної валюти. Одні депутати думали, що виходити з рубльової зони взагалі непотрібно, інші – що на українську валюту слід перейти негайно. Вадим Гетьман розумів, що це тривалий процес. Він провів переговори з обома сторонами, завірив їх, що слід все робити чітко та серйозно. І врешті досяг того, що обіцяв – Україна перейшла на свою валюту. Вадим Гетьман став одним із засновників української гривні і його підпис по праву стоїть на купюрах, тому що вони були надруковані і ввезені в Україну під його орудою.

Пізніше Гетьман очолив створену ним же Українську міжбанківську валютну біржу, а до того керував Національним банком.

Попри всю свою серйозність, Вадим Петрович залишався простим та дуже щирим чоловіком. У вільний час любив «порпатись у землі», тобто знову працювати. Він міг знайти підхід до будь-кого та завжди намагався вислухати людину. 

Все, що він робив – було чесним та щирим, Гетьман вболівав за країну та її майбутнє. Тому після прийняття Конституції видав для простих людей серію брошур: «Чи стане Україна соціальною державою?», «Що таке свобода і право у демократичній державі», «Національний банк у системі влади», «Влада», «Фінансовий механізм держави. Податки». Щоб кожен міг зрозуміти, що таке Конституція і про що у ній йдеться.

Напередодні виборів 1998 року, які були саме на весні, Вадим Гетьман балотувався у Верховну Раду на одному з округів Черкащини. Під час агітації хтось почав роздавати листівки з його портретом у траурній рамці. Вадим Петрович подав до суду через таку ницу витівку. Мало хто міг повірити у те, що така дурня буде пророчою…

Вбивство Вадима Гетьмана стало шоком для багатьох. Він був одним із великих українських державних діячів, життя якого просто відняли. 

Вічна пам’ять

 

Олег Вишняков 

Назад до архіву Версія для друку