Версія для друку
Світлина з інтернету

Відповідальна заява

Чи потрібна стаття 391 КК України?

Протягом останніх 4-х років йде дискусія про необхідність її скасування.

Коротко про її суть.

Якщо засуджений неодноразово вчиняє грубі порушення режиму - вживання алкоголю, зберігання телефонів і заточок, супротив законним вимогам адміністрації тощо - щодо нього реєструється кримінальне провадження, яке розслідує поліція та прокурор, потім воно йде до суду та там доводиться вина. І після доведення такої вини може бути додатковий вирок.

Повторюю - це може бути застосовано лише за НЕОДНОРАЗОВІ ГРУБІ порушення.

Як правило, шанси на вирок є у порушників, у яких більше 20 порушень. Причому кожне з стягнень за такі порушення засуджений може оскаржити окремо в адміністративному порядку . Але вони цього не роблять, тому що стягнення за них накладені як правило вірно.

Як Ви вважаєте, чи подобається така норма злочинному світу?

Чи будуть вони пробувати скасувати чи не єдине обмеження їхньої протиправної поведінки в колоніях?

Риторичне питання.

У минулому складі парламенту представниками злочинного світу була проведена велика робота серед депутатів щодо пропагування необхідності її скасування. Була підтягнута важка артилерія з псевдоправозахисників, завербовано багатьох депутатів, працівників Мінюсту, протягнуто через підкомітет такі пропозиції.

Я нагадаю, що це той парламент і ті депутати, які прийняли "Закон Савченко", які протягнули у 2014 році найбільшу амністію в Україні, які внесли зміни до Кримінально-виконавчого Кодексу про відміну обов'язку засуджених працювати та відшкодовувати завдану шкоду і їхнє утримання, дозволили безперешкодно користуватись телефонами та інтернетом. Та ще внесли багато таких змін в законодавство, які повністю розбалансували систему виконання покарань.

Це призвело до того стану, який є зараз в установах. Безконтрольність та небезпека перебування. Безправність персоналу і безкарність криміналу.

Той парламент готовий був прийняти скасування цієї норми в кримінальному кодексі, але просто не встиг. Хотіли під занавіс , але їх розпустили.

Зараз криміналітет намагається дотиснути цю справу. Їздять по вухах нових депутатів, розповідаючи про лякалки типу корупції та беззаконня. 

Нема там корупції. Там є остання можливість вплинути на блатних та відверте отріцалово.

На жаль, нові нардепи не хочуть розбиратися в суті проблеми. В них турборежим. Вони хоч і визнають, що нічого не тямлять в кримінально-виконавчій сфері, все одно поспішають вішати ярлики "катів і корупціонерів" на тих, хто не згоден на бездумні зміни.

Відповідально заявляю. 

Не можна бездумно відміняти одне, не запропонувавши іншого. 

Не можна проблеми пенітенціарки вирішити одним популістським законом.

Тут треба серйозна придумана комплексна концепція балансу стримувань і противаг.

Зараз же не існує дієвої відповідальності засудженого за систематичні невиконання закону. І немає інструментів щодо примусу його до дотримання вимог закону.

Може наступним кроком на зеленому принтері блатними чорнилами буде надруковано закон про скасування відповідальності за втечу з МПВ? І про знесення парканів навколо тюрем?

"Закон Савченко" видастся вам тоді просто квіточками.

Сергій Старенький

Назад до архіву Версія для друку