Сто років

П'ятеро з дев'яти перших міністрів українського уряду підступно убиті червоними фашистами

Точної дати початку діяльности Ґенерального Секретаріяту (першого уряду УНР) не збереглося. 
Історики висловлюють ріжні думки з приводу дати. В українській історіографії прийнято цим днем вважати дату 15 червня 1917 року (старий стиль), яка зазначена в повідомленні, надрукованому "Народною волею". Мій добрий знайомий доктор історії  Данило Яневський вважає, що Ґенеральний Секретаріят створений 23 червня, коли його склад був затверджений четвертою сесією Української Центральної Ради (тодішнього парляменту). 

Хоч би що, але цими днями – якраз СТО років Українському урядові. 

Перший уряд складався з дев'яти діячів – голови (прем'єра), семи ґенеральних секретарів (міністрів) та Ґенерального писаря (міністра Кабінету міністрів): 

Винниченко Володимир Кирилович – голова (прем’єр), ґен. сек. (міністер) внутрішніх справ; 
Єфремов Сергій Олександрович – заступник голови (віце-прем’єр), ґен. сек. міжнаціональних справ; 
Барановський Христофор Антонович – ґен. сек. фінансів; 
Мартос Борис Миколайович – ґен. сек. земельних справ; 
Петлюра Симон Васильович – ґен. сек. військових справ (міністер оборони); 
Садовський Валентин Васильович – ґен. сек. судових справ (міністер юстиції); 
Стешенко Іван Матвійович – ґен. сек. освіти; 
Стасюк Микола Миколайович – ґен. сек. харчових справ; 
Христюк Павло Оникійович – Ґенеральний писар. 

Вісім з дев'яти перших українських міністрів мали діло до письменництва та журналістики. 

П’ятеро підступно убиті червоними фашистами. 

Доля ще одного невідома. 

Чотири з дев'яти не мають могил. 

На світлині 1917 року: стоять зліва направо – Павло Христюк, Микола Стасюк, Борис Мартос; 
сидять зліва направо – Іван Стешенко, Христофор Барановський, Володимир Винниченко, Сергій Єфремов, Симон Петлюра; 
в овалі – Валентин Садовський.

УРЯД, ЗАМОРДОВАНИЙ МОСКВОЮ (Частина друга)

Лиш один міністр з першого українського уряду покоїться в українській землі. 

 

 

 

 

Як ми з вами встановили, 28 червня 2017 року виповнюється СТО років од дня створення першого Українського уряду. Це прикметна і трагічна дата. Думається, що дипльоматичні представництва України у Франції, Бразилії, ЗСА вшанують пам’ять перших українських міністрів на їхніх могилах. Одного міністра сам Кабмін може вшанувати в Києві – на Байковому кладовищі, ділянка №2. 

1. Перший голова Ґенерального Секретаріяту УНР (прем’єр) Володимир Винниченко помер 6 березня 1951 року, похований у французькому місті Мужені (25 км на південний захід від Ніцци). Письменник. 

2. Заступник голови Ґенерального Секретаріяту УНР (віце-прем’єр) Сергій Єфремов загинув 10 березня 1939 року (за три місяці до закінчення терміну ув’язнення) в одному з таборів ҐУЛАҐу. Літературний критик. МОГИЛИ НЕМА. 

3. Перший міністер фінансів Христофор Барановський протягом 1917-18 років видавав у Києві кооперативну газету «Комашня». Помер і похований у Сан-Паулу 1941 року. Світлину могили не знайшов. 

4. Ґенеральний секретар земельних справ Борис Мартос, батько гривні, помер на 98-му році життя. Спочиває на православному цвинтарі Св. Андрія у Бавнд-Брук, Нью-Джерзі. 

5. Перший міністер оборони Симон Петлюра. Публіцист, літературний і театральний критик. Похований на кладовищі Монпарнас у Парижі. 40 польських ґенералів у день похорону Симона Петлюри стали на коліна в костьолі у Варшаві. 

6. Перший міністер юстиції Валентин Садовський 24 листопада 1947 року загинув у Лук'янівській в'язниці від рук кримінальних злодіїв. Журналіст. МОГИЛИ НЕМА. 

7. Перший міністер освіти Іван Стешенко убитий у Полтаві 30 липня 1918 року невстановленими злочинцями. Літературознавець і письменник, перекладач. Похований на Байковому кладовищі в Києві (ділянка №2). На пам’ятнику жадного слова – хто він? ким був? 

8. Ґенеральний секретар продовольчих справ Микола Стасюк деякий час жив на еміґрації. 1920 року повернувся в Україну. 1931 року (за іншими даними, 1933 року) заарештований. Є відомості, що перед Другою світовою війною жив у Маріюполі, працював сторожем у міському парку. За німецької окупації був редактором «Маріюпільської газети». Подальша доля невідома. МОГИЛИ НЕМА. 

9. Ґенеральний писар Павло Христюк 19 вересня 1941 року помер ув одному з концтаборів «Севвостлаґу» (Хабаровський край). Публіцист. МОГИЛИ НЕМА.

Дмитро Понамарчук

Назад до архіву Версія для друку