Версія для друку
Світлина з інтернету

Стара фобія Бубочки

Колись тут, як колишній студент біологічного факультету, спробував пояснити, чим Зеленський та його слуги відрізняються від людей. Спершу постарався щось описати з особливостей вищої нервової діяльності людини та порівняти її з умовними та безумовними рефлексами собаки Павлова, Зеленського та інших нижчих видів. Для розуміння проблеми доречним буде знайомство з порівняльним аналізом Homo sapiens (людина розумна) та Homo erectus (людина прямоходяча, а не члено-рояльно граюча, як дехто міг подумати). Але то все дуже складно. Та й не всі з нас вивчали біологію та зоопсихологію. А в ґаджетах розбираються точно всі. 
 
Отже, в тому давнішому дописі я таки мусив, зрештою, вийти на чисто технічне порівняння. Отже, людину можна порівняти до потужного багатоядерного комп'ютера. Вона може упродовж певного проміжку часу не лише обслуговувати значну кількість фізіологічних процесів, але й здійснювати багато різнопланових розумових операцій, частину з них усвідомлено, частину підсвідомо. Але ми упродовж певного часу ніколи не займаємося одним-єдиним рішенням, одночасно сприймаємо, оцінюємо,осмислюємо абсолютно різнорідні напрямки інформації та робимо численні висновки й ухвалюємо рішення. Так само функціонує й складний механізм комп'ютера. Але першим етапом прогресу були прості обчислювальні машини, а в сучасному вигляді - калькулятори. Їм під силу лише послідовне виконання завдань, жодних паралельних процесів. Ви повністю доводите до результату якусь просту розрахункову процедуру й лише після цього можете починати наступну. Ну, ви ж самі бачите, наскільки це точно характеризує Зеленського та його слуг. Тільки наш зелений калькулятор ще й частенько зависає, дає помилкові результати й при тому жере забагато ресурсу.
 
Як могло так статися, що істоти, які фізіологічно нічим від нас не відрізняються (деякі особливості, як пристосованість до гри членом на роялі, залишимо поза увагою), настільки відмінні від людей за своїм розумовим рівнем, наука поки не дослідила. Можливо колись після активних анатомічних досліджень вдасться дати відповідь. Але зараз ми бачимо, що ці люди дійсно не можуть одночасно відповідати на різні інтелектуальні подразники й запити зовнішнього світу. Зверніть увагу на дуже спрощену, майже одноклітинну, кампанійщину в їхній суспільній та політичній діяльності. 
 
От підсовує хтось такій особині проект "Великого будівництва" й пояснює, що на цьому можна чудово набити кишені, а проли, за чий рахунок це буде робитися, повинні при цьому не лише змиритися, але й кип'яточком від щастя пісяти. І Володимир Зеленський разом із усім своїм офісом, різними шмигалями та арахаміями кидається втілювати саме цю опцію. Туди і лише туди спрямовані всі ресурси та вся без винятку увага слуг. А в цей час ситуація довкола критично змінюється: країну накриває ковід, руйнуються владні інституції, Москва все глибше залазить в українську політику. Людина в такій ситуації швидко й паралельно осмислює нову інформацію й переорієнтовує свої зусилля і ресурси на більш пріоритетні завдання, а менш важливі чи відверто шкідливі переводить у сплячий режим. Але то в людей, а в слуг два процеси одночасно не працюють - в калькуляторі такого не передбачено...
 
Це була моя невеличка заявка на майбутню шнобелівську премію в галузі нижчих розумових процесів нашої нинішньої влади. А тепер трошки про інше. Про ту функцію, на яку зараз перемкнуло Зеленського, що він навіть про своє "велике крадівництво" забув. Ця мішень зеленої недозвивинки в його мозку має своє ім'я й прізвище. Це Петро Порошенко. 
 
От я зразу й не помітив, коли це відбулося, але в Бубочки знову здомінувала стара фобія. Раніше він від неї трошки зумів переключитися, а зараз, як пороблено. Накрило з головою й сповнило тривожну одноклітинну душу жахіттями. Такі одноядерні операції дуже легко вираховувати за атаками блогоферм. Ще недавно вони цілеспрямовано, хоча й не дуже активно ліпили конструкцію такого типу: "Зєлєнскій прав! У всьому прав. Навіть, коли здається, що він у чомусь нє прав, то він усе одно прав!" І так щодо всього. Зараз ботів і платних блогерів перекинули тільки на Порошенка. Зеленського вже навіть не турбують його "супер-пупер проекти". І вся вертикаль почала плюватися в бік Пороха. 
 
От як було раніше. Зеленський розроджувався якимось черговим пуком. Ще не встиг запах розвіятися, як там уже пару десятків тисяч лайків та тисячі захоплених відгуків. Налетіли, виконали план, отримали оплату й злиняли. Десь тоді хтось із наших помічав усе це мракобісся, розносив мережею новину, що "найвеличніше тєло" знову щось дурне встругнуло. На новину налітали вже наші активні громадяни й упродовж певного часу мотлошили Зеленського із його великим пуком і в хвіст і в гриву. За якийсь час поступала команда зеленим і ті знову кидалися захищати свойо бажєство. А зараз товкти Зеленського аж навіть скучно - ніби в недорозвинутої дитинки канхветку відібрати. Ніхто за нього особливо не заступається, нікому він там не потрібний. Лише адміни через примітивну накрутку невміло пробують показати шефу "народну любов", а активних критиків почали масово банити.
 
А де всі зелені боти? Правильно: на тих ресурсах, де появляються або поширюються виступи й заяви Петра Порошенка. От сьогодні заглянув до нього в фейсбук, а там якраз пару хвилин, як опубліковано відео із його заявою. Може дві хвилини пройшло, ще й прослухати було неможливо, а в коментах уже пару десятків зелеботів із однотипними випадами. Про суть виступу, як і завжди, жодного слова, як у тому анекдоті: "Чюкчя нє чітатєлєм, чюкчя пісятєлєм будеть". Я ж згадав, як ми колись на практичних з анатомії препарували різну безхребетну живність, і заглянув до їхніх акаунтів. Частина, звісно, механічні боти, а частина - таки живі. Малоактивні, але ж з якимись дописами, які узагалі з інших світів, ніж те, що вони в коментах до Порошенка відпрацьовують. Ну, за деякий час і наші вже дослухали самого Порошенка, проставили лайки, перейшли до коментарів, побачили всю цю погань, настріляли ґуль, щоб мало не здалося... Але показово якраз те, що зелена ботоферма, яка раніше за замовчуванням чергувала на ресурсах Зеленського, тепер переселилася до Порошенка й там чергує в повній готовності. Їм що, за оперативність доплачують???
 
І зверніть увагу, уся ця кампанія, вона ж не на рівні соцмереж. Тут тільки яскравий маркер. А показово те, що всі ресурси Банкової зараз зорієнтовані на Порошенка та ЄС. Вони взагалі зараз нічого іншого не помічають. От тільки з юридичними механізмами в них обламалося, то тепер надолужують адміністративними й пропагандистськими. Головна лінія атаки, на жаль, багато в чому виявилася успішною. Після минулих виборів ЄС пройшла в усі значимі ради (якщо не взагалі в усі, де діяла пропорційна система), а слуги далеко не в усі. За результатами в критично великій кількості їх могли утворитися місцеві коаліції навколо ЄС або, принаймні, з їх участю та значними впливами. Кинули всі ресурси, спалили всю агентуру, самі навіть на ОПЗЖ попалилися, але місяць відпрацьовували тему, щоб, де тільки можна, створити більшості без участі ЄС. Навіть там, де партія отримала перше місце в перегонах. Класичний приклад - Київська область (Слуги+ОПЗЖ+Батьківщина). Про Київ, де шантажем і подачками вибудовують коаліцію із Удару, слуг, ОПЗЖ та Голосу, може напишу іншим разом. 
 
Навіть на міжнародний скандал уже нарвалися лише заради такої мети. І програли та сіли в калюжу. Я маю на увазі Закарпаття. Як довго слуги Зеленського повчали нас, що не треба сваритися з Угорщиною, не помічати будь-яких сепаратистських вибриків і раптом - такий скандал, обшуки в угорців, заяви МЗС. Ну й отвєтка від Орбана на натівському керунку... 
 
А все виявилося дуже просто й банально. Там край цікавий, лінійна арифметика не працює. В обласній раді склалося так, що без ЄС реальну коаліцію можна було сформувати тільки з угорською партією. Інакше не клеїлося. А без такої спілки бубнявіє коаліція із ЄС, але без слуг. Понад тиждень пробували задушити угорців у обіймах, потім включили всі механізми найжорсткішого шантажу, а довелося таки йти до спілки з ненависними "порохоботами". Відразу застережуся: для мене й спілка із осоружними слугами - теж не в радість... Але це був класичний і критичний приклад, як у владі готові піти на що завгодно, тільки б витіснити ЄС із місцевих коаліцій. І це особливо добре висвічує "хто іс ху", особливо на заході і в центрі України. Колись також про Львів, Тернопілля й Франківщину ще поговоримо. Ну й про Гройсмана не забудемо. Бо про Батьківщину та пінчуківський Голос уже годі щось добавити - там і так повне дно
 
Але зараз ця кампанія "Тільки б не Порох, тільки не ЄС" пішла по всіх можливих секторах. Аж до маразму із закликами бойкоту свого національного виробника й одного з найбільших платників податків: "Помогі другу, покупай "Красный октябрь", а нє "Рошен"!" 
 
Зеленський, як видається, дійсно зараз нічого більше не бачить і не сприймає. І те, що всі ці неприродні союзи проти Порошенка коштуватимуть йому дуже дорого (і в прямому, і в переносному сенсі) його зараз узагалі не зачіпає. Завалено й усі інші справи: який там ще бюджет, який ковід, яке антикорупційне законодавство, які обстріли??? Що, там в США не той, на кого сподівалися, переміг? Страшно... Але почекає. У нас тут зараз війна проти Пороха.
 
А от цікаво, люди, які замість багатофункційного мега-комп'ютера торік обрали калькулятор, готові пересісти із сучасних автомобілів на підводи з кам'яними колесами. А що? Послідовність має бути в усьому. І зуби, щоб не забулися, підете лікувати не до дантиста, а до прикольного диктора чи аніматора...
 
Назад до архіву Версія для друку