Претенденти

Найбільша підлість року. Герої і антигерої 2019-го.

Інформація про те, що директор театру імені Марії Заньковецької Андрій Мацяк не продовжить контракт головному режисеру Федору Стригуну і його дружині, народній артистці Таїсії Литвиненко, викликала бурхливу реакцію в Україні. 

Шок, справжній шок – і нульова реакція влади. Мовчить міський голова Львова Садовий. Мовчить губернатор області Мальський. Мовчить міністр культури Бородянський.

Але народ мусить знати своїх героїв і антигероїв.

Боягузливий Андрій Мацяк, директор-художній керівник театру, який ніби одноосібно прийняв це рішення, на такі «подвиги» сам по собі не здатний. За ним, схоже, стоїть львів`янка, членкиня партії Садового «Самопоміч», заступник міністра культури Ірина Подоляк, творець закону про суміщення посад директора і художнього керівника. 

Андрій Мацяк, директор-художній керівник театру

Це не питання принципу чи творчості, бо на вистави Стригуна народ ходив і зали були переповнені. Це митець, який живе тільки театром і без якого він не бачить свого життя.

Заступник міністра культури Ірина Подоляк

Він творив Український театр. Це питання особистих симпатій і антипатій, коли сірість і посередність, особисті амбіції нині беруть верх.

Тандем Мацяк-Подоляк має всі шанси стати антигероями 2019 року і претендентами на премію "Найбільша підлість року".

Богдан Кушнір

Назад до архіву Версія для друку