Версія для друку
Світлина з інтернету

Наш устрій. Авторитарний

СИСТЕМНІ ЗМІНИ ЯК ПЕРЕДУМОВА ЗРОСТАННЯ ЕКОНОМІКИ

Кожен кулик своє болото хвалить... Такий він, синдром ситуативно-фрагментарного мислення. 

Безумовно, створення робочих місць і зростання ВВП (що б там не говорив про зменшення його ролі Римський клуб) є важливими для поступу і суспільства, і держави.

Як на мене, неекономіста, економічне зростання можливе за певних умов розвитку продуктивних сил, суспільного устрою (ладу) й системи урядування. 

Історія авторитарних та тоталітарних устроїв та властивих їм адміністративно-командних систем урядування свідчить, що зростання продуктивних сил і ВВП в таких умовах можливе лише тоді, коли режим готується до агресивної, загарбницької війни або бере участь у війні (тут уже не має значення - наступальна це війна чи оборонна).

Радянський Союз - класичний приклад. Він прийшов до занепаду й розвалився за лічені дні, як тільки вичерпав свій внутрішній ресурс після кількох десятиліть мирного розвитку. Навіть програма будівництва комунізму не допомогла, а участь у гонці озброєнь та воєнних операціях за межами (Афганістан та ін.) не була настільки масштабною, щоб суттєво впливати на економіку. «Оборонна» промисловість фактично поглиблювала загальний економічний занепад.

Отже, до тих пір, поки Україна продовжуватиме жити за календарем авторитарно-тоталітарного устрою й управлятися адміністративно-командною системою, немає чого навіть сподіватися на зростання продуктивних сил, на збільшення кількості робочих місць і примноження ВВП. 

При цьому врахуйте, що за радянської влади компартійно-радянська номенклатура (становий хребет корупції) жила й крала в рамках можливостей і повноважень, які регламентувала партійна дисципліна: кожен цвіркун знав свій припічок.

Після розвалу СРСР диктатура компартії зникла, номенклатура ж трансформувалася в олігархічні ОЗГ, для яких немає тепер жодних правил і дисципліни. Якщо сякі-такі зароблені кошти в СРСР реінвестувалися у внутрішнє виробництво, за незалежної України вони виводяться в офшори. І ті, хто відповідно до Конституції повинен дбати про економічний розвиток країни, розкрадають її навіть з більшою заповзятливістю, ніж «звичайні» злодії.

Не треба бути економічним чи політекономічним генієм, щоб зрозуміти: економічний поступ України, тобто збільшення кількості робочих місць і зростання ВВП, можливий лише за умови переходу України з авторитарно-тоталітарного устрою до нового суспільного ладу, й заміни адміністративно-командної системи урядування новою. 

Ці зміни мають ґрунтуватися на національних традиціях і звичаях, враховувати виклики сьогодення і виходити із візії стратегічного розвитку України на десятиліття вперед.

Рушійною силою таких змін має стати широкомасштабна поетапна українізація, яка уможливить піднесення національної свідомості й громадянської відповідальності українського суспільства.

 

Володимир Іваненко
Український Університет

20 лютого 2018 р.

Назад до архіву Версія для друку