Версія для друку

Мрія Омельченка. Чорна

Те, що не всі знають щодо призначення голови КМДА в 1996 році. 

 

Спершу розглядалися три кандидатури. Різні групи впливу в оточенні президента просували своїх — Пустовойтенка, Поляченка й Коваленка. 

 

Дніпропетровські взяли на цьому етапі гору. Спочатку Кучма підписав Указ про Пустовойтенка. Він дуже хотів зайняти цю посаду. Строчив доноси на мене. Але не вийшло. 

 

Після підписання Указу до його оприлюднення почалася закулісна боротьба. Включився РУХ. Як це було описав голова столичного осередку Федорин. Вони пропонували Омельченка. Пішли ходоки до Лазаренка, на той час прем’єра, від депутатів з такою ж пропозицією. Павло Іванович потім при представленні посилався на Володимира Бондаренка. 

 

А тут ще Омельченко, який дуже мріяв посісти посаду глави КМДА, але вона від нього вислизала, 3-5 серпня показово й зухвало, по-розбійницьки захопив мій робочий кабінет. Вражений, вочевидь, такою «відвагою», готовністю Омельченка заради влади на усе, Лазаренко терміново переконав Кучму змінити свій указ по Пустовойтенку й призначити на цю посаду Омельченка, що і було 8 серпня зроблено.

 

Павло Іванович особисто приїхав разом з Табачником представляти на Хрещатик свою креатуру. 

 

Так Омельченко вислужився до керівництва міської адміністрації, а Лазаренко з Табачником стали його «хрещеними» батьками, наставниками та покровителями в усіх його витівках.

 

Леонід Косаківський 

Назад до архіву Версія для друку