Ми тупо купилися

Мураєв і Шуфрич провели партійну акцію проти Супрун під МОЗом, а Надя прийти не змогла. Яка втрата...

А ще про користь голодування для розкриття "кремлівських консерв". В українській в'язниці, де або жери, або голодуй, але імітувати тобі ніхто не дасть, Надєжда трошки пообмежувавши себе, враз ніби то схудла, голова в неї паморочиться, здоров'я погіршилося, до лікарні проситься. Це, принаймні, зі слів її "сімейки Адамсів". 

А на Росії після набагато триваліших "голодувань", навіть "сухих", вона чомусь не скинула жодного кілограму, виглядала переповненою здоров'ям, аж до непристойності енергійною та емоційною. Навіть абсолютно випадковий спостерігач зрозуміє, що вже після 2-3 днів реального голодування (навіть простого, не сухого!) ти так виглядати не будеш. А після місяця, то й поготів залишиться лише тінь від людини.

А тепер головне питання: чи могла наша (чи не зовсім наша?) Надєжда місяцями водити за носа російських тюремників? Оголосити голодування, доки ходять слідчі й наглядачі, ніби його дотримуватися, а коли нікого нема, втихаря обжиратися, щоб ніхто цього не помітив... Певна річ, що це за означенням неможливо навіть на зоні, а тим більше в камері сізо. Це ж і дурню зрозуміло. 

А якщо вона за всіма ознаками не голодувала, але про це заявляла, а потім ці заяви тиражувалися на весь світ із закликами: "Не дайте померти Надії! Путін відпусти Савченко!" і т. д., а офіційні власті в Москві терпляче терпіли звинувачення світових лідерів, що вони, начеб то, доводять "героїню-льотчицю" до голодної смерті, то що це?!

Та нічого іншого, ніж шикарна постановка, на яку ми майже всі тупо купилися. А дехто й понині пробує підігрувати цій грубо зліпленій кремлівській п'єсі.

 

Тарас Чорновіл 

Назад до архіву Версія для друку