"Карантин" 1978 року

Валерій Сарана думав обдурити кагебістський "карантин", запроваджений 17-20 червня 1978 року на в'їзді в Городнянський район, біля Седнева. Сів з другом на велосипед і думав об'їхати карантинний пост.
 
Тоді совєтська власть придумала карантин на ящура, щоб не пропустити нікого на судовий процес над Левком Лук'яненком. Скажімо, завернули "козацькую мати" Оксану Мешко. А оскільки Сарана з товаришем їхали велосипедом, а не автобусом, то й сподівалися проскочити. Не вдалося...
 
Потрапила на суд городнянська журналістка Марія Кузьмінська - її допустили для "правильного висвітлення" в райгазеті. Критичне мислення Марії Миколаївни пішло врозріз з кагебістськими установками...
 
От якби хто її розпитав у Городні та записав про той суд!
 
Виїзне засідання Чернігівського обласного суду провели у Городні - мовляв, ближче до бАтьківщини Левка Лук'яненка. Ще й "відкрите", але навіть родичі не втрапили... Насправді ж виїхали в Городню, щоб менше було інформації. Проте, як не дивно, вже того ж вечора 17 червня зарубіжні радіоголоси таки розповідали про судовий процес...
 
...Згадалося не тільки тому, що й зараз карантин. А тому, що в сьогоднішній день - Сорока святих - ми збиралися тісним колом, бо Валерій Сарана казав, що це - день його іменин, його ангела: серед 40 воїнів - мучеників, що в Севастійському озері каралися за віру, був і воїн Валерій...
 
Назад до архіву Версія для друку