Світлина з інтернету

Його союзник

Відбулося позачергове засідання Ради. Точніше, два засідання. Як і завжди, не встигли вчасно спохватитися, що армія залишена без продовольчого забезпечення через злочинну бездіяльність влади. 
 
Оскільки на позачерговому засіданні можуть розглядатися виключно питання, запропоновані ініціатором його проведення, то доповнювати порядок денний категорично заборонено. Вирішили піти іншим шляхом, при якому також порушено закон, а саме провести ще одне засідання за одностайним рішенням Погоджувальної Ради. Тут порушено іншу норму закону про термін у три дні від рішення до реального проведення. Але в нас уже з цим порушенням генпрокураторшу й російсько-олігархічного міністра економіки обирали. А тут хоча б на благу ціль. Хоча треба владі навчитися працювати більш планомірно й у законному полі. Тим більше, що про необхідність розгляду цього питання завчасу попереджали й наполягали ряд депутатів, зокрема, ціла фракція ЄС.
 
Почну огляд сьогоднішніх подій з кінця. І окремими дописами на кожен пункт, щоб не затягувати час та не творити дуже великих
текстів.
 
Отже, законопроект № 3254 (урядовий) "Про внесення зміни до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" щодо безперервного забезпечення харчування військовослужбовців" прийнятний за змістом і добре, що був успішно проголосований. Але є тут дуже показова обставина. "За" проголосували всі присутні фракції й групи (від деяких у залі було дуже мало депутатів, але висновків робити не стану, може на самоізоляції), окрім однієї. Це звісно ж ОПЗЖ. 
 
Натиснути червоні кнопки не відважилися, але всі присутні дружньо натисли "Утримався". А це вже чіткий вияв антидержавної позиції. Що цікаво, пару годин раніше на Погоджувальній Раді Бойко від імені фракції підтримав проведення позачергового засідання з цим єдиним питанням. 
 
Що могло відбутися за ці дві години? Наприклад, Медведчук міг підняти істерику й подзвонити в Кремль, що тут, бачте, російські представники за українську армію хочуть проголосувати. З Москви могли дати наганяй і уже не проросійська, а саме російська фрикція не дала жодного голосу за необхідне рішення чисто гуманітарної проблеми наших військових. Це припущення, але результат говорить сам за себе.
 
Текст цього закону дуже короткий:
 
“Стаття 27. Дозволити Міністерству оборони України та Міністерству внутрішніх справ України у 2020 році для забезпечення безперебійності процесу харчування особового складу Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів продовжити до 31 грудня 2020 року у межах відповідних бюджетних асигнувань Міністерства оборони України та Міністерства внутрішніх справ України строк дії договорів про закупівлю послуг з харчування, які діяли у 2019 році”.
 
Очевидно, що така практика має бути винятком, а не правилом, але за умови, що система забезпечення армії була створена ще при Порошенкові й не встигла зазнати катастрофічних пошкоджень при новій клептократичній владі, то такий вихід єдиний рятівний. 
 
Нові конкурси блокуються спекулянтами через продажні суди, а мародери від влади за нинішніх обставин спроможні і гроші "освоїти", й армію голодом замучити. Тому рішення зберегти старий перелік постачальників правильне й доречне. 
 
Ставимо Раді плюсик, а саботажній ОПЗЖ ще одну чорну мітку. До речі, мені друзі часто нагадують про мої граматичні похибки й одруківки. Тут теж одну побачите. То це не помилка!
 
№2. Продовжую огляд рішень сьогоднішнього позачергового засідання Ради. Нагадую, що йду від кінця та розбиваю огляд по допису на кожне питання.
 
Стражденний закон "Про внесення змін до законодавчих актів України щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності" (реєстраційний № 3260), так званий антиколомойський. Тут уже почалася детективна історія під прикриттям норм регламенту, яких давно не дотримуються, й які навіть і сьогодні були в тій самій частині порушені.
 
Йдеться про право нардепів у визначені регламентом терміни подавати альтернативні законопроекти. Доки цей термін не спливе, ні комітет, ні Рада нічого розглядати не мають права. Так от, закон у зал не виносився і навіть комітетом не розглядався через зірваний слугами кворум. Сьогодні проголосували лише процедурне рішення щодо скорочення термінів для подання альтернативних проектів. Воно пройшло зі значним запасом, але тут є про що задуматися й обговорити критично мислячим людям.
 
Група Коломойського включила чимало чинників для блокування цього закону, який неприємно б'є по олігархові, хоча й не є для нього абсолютно згубним через ряд не доведених до логічного завершення норм законопроекту, який розглядався в комітеті. Сам банк Коломойському потрібен уже не надто й сильно, його цікавить можливість викачувати з держави гроші так званих компенсацій, хоча саме він з іншими учасниками цього злочинного угруповання винен державі понад 150 мільярдів. 
 
Останні версії закону такої можливості олігарха не позбавляли. Але й банк для нього цікавий у правовому значенні. При чому без різниці - державний Приват чи НБУ. Йому потрібно, щоб Приват відкликав усі позови проти Коломойського в закордонних судах і таким чином його ресурси були б розблоковані. Це можна зробити помінявши нинішніх керівників Привату на підконтрольних. Чи самостійно, чи рішенням НБУ.
 
Розгляд законопроекту, попри всі запевнення Зеленського, був заблокований у комітеті членами його фракції. Там замом Дубінський працює. Чомусь цей медіа-кілер Коломойського пішов не у притаманні йому комітети, а в такий маловідповідний фінансово-банківський. Чомусь там появилися ще пару "рідкісних фінансових геніїв", як журналістка Плюсів Василевська-Смаглюк чи соратник олігарха Палиця. 
 
Комітет дуже сильно корумпований (саме в частині квоти слуг), пригадуєте історії з корупційним скандалом та поліграфами? Там Коломойський сформував свою ударну групу, завдяки якій уже встиг напередодні зірвати кворум. От тільки людей самого олігарха там явно замало, а деструкцію вдається освячувати більшістю членів. 
 
Сьогоднішнє голосування за скорочення часу подання альтернативних законопроектів проливає світло на деякі обставини. Якщо Дубінський просто не проголосував, Василевська, не зорієнтувавшись, натисла "за", то проти рішення проголосував голова комітету Гетьманцев. А він не належить до списку Коломойського, це людина Зеленського.
 
Отже, блокування й затягування розгляду законопроекту, якого вимагає МВФ уже не видається виключно персональною справою олігарха, який з цілком зрозумілих причин хоче його не пропустити. Схоже,що команду непомітно затягувати розгляд і блокувати можливість ухвалення (чи збереться Рада ще раз - велике питання) дав особисто Зеленський. Він гучно вимагає від депутатів ухвалити рішення на вимогу МВФ, а на ділі не надто й поспішає.
 
Логіка залізна: догодити своєму олігарху, а народу винними представити депутатів і урядовців. Тут я коротко сформулював припущення, але маю для цього й більше підстав. Зокрема, це й скандальне сьогоднішнє кадрове рішення щодо кандидатури міністра енергетики. Про нього напишу пізніше, коли дійду до кадрових голосувань.
 
А щодо того, хто при цьому голосуванні виступив соратниками Коломойського, то тут також усе зрозуміло. Чітко "проти" й "утримався" видала вся ОПЗЖ, це тим, хто досі живе згадками про "олігарха-патріота" й ворога проросійських сил. Минулося, друзі.
 
Так само "проти" виступила "Батьківщина". Юля метається між олігархами в пошуках грошей і підтримки й давно розгубила залишки гідності, але з Коломойським її пов'язують старі партнерські стосунки, яких не знищило навіть те, що олігарх, поставивши на блазня, обнулив її шанс на вихід у другий тур. У "За майбутнє" присутніх було геть мало, але більшість таки рішення не підтримали. З опозиційних фракції "за" голосували "Європейська Солідарність" та "Голос" і, дещо неочікано, група "Довіра".
 
А тим часом шанс на отримання кредиту МВФ, який мав би врятувати фінансову систему країни від повного руйнування, стає все більш ілюзорним. Про брехню Зеленського щодо 10 мільярдів навіть говорити не вартує. Він, як і завжди, брехав немов шолудивий дворовий собака. Мова на даний час завдяки кільком кадровим фортелям влади вже йшла навіть не про 8, а про 4 мільярди, але й це був би мінімально достатній стабілізуючий фактор.
 
Завдання Коломойського - добитися дефолту й за дешево прибрати до рук усе вартісне в країні та перетворити громадян на остаточних злидарів, які за мінімальну пайку будуть готові гнути спину на нових панів. Не бачу підстав, щоб не сприймати Зеленського його союзником у цій чорній справі. А те, що він говорить іноді правильні слова, то він же патологічний брехун. а ще особа з мізерним рівнем інтелекту. Можливо він і не розуміє, усього того, що зачитує перед камерою з монітором-суфлером.
 
№3. Продовжую пункт за пунктом огляд сьогоднішніх рішень позачергового засідання Ради. Іду від кінця. І зараз доходжу до урядового проекту про внесення змін до Державного бюджету. 
 
Найперше, проект не пройшов. За нього проголосували лише 200 нардепів-слуг, група "Довіра" та кілька позафракційних, загалом 223 голоси "за". З абсолютно відмінних мотивів проект не підтримали всі решта опозиційні фракції. Уряд зумів учергове поєднати проти себе діаметрально протилежні фракції. 
 
Але цікаве інше. Це позиція саме слуг. Не висталило лише 3 голосів. Разумков цілком міг би й проголосувати ще раз та мобілізувати присутніх. Після того, як голоси слуг почали обсипатися, таке сумнівне з огляду на норми регламенту рішення вже застосовували. Але виникало відчуття, що він не просто безболісно, але й із задоволенням відправив законопроект на повторне перше читання в комітет для підготовки зміненої редакції. І тут голосів уже вистачило із запасом.
 
Думаю, що урядовий проект не сприймали й у владі, як і сам уряд сьогодні ніхто серйозно не розглядає - якась дешева безмовна липучка при Зеленському. Тому й так байдуже поставилися до кадрових ініціатив, які опишу в наступному дописі. 
 
Що і як буде робити уряд, нікого вже не цікавить, у комітеті нардепи (найперше, слуги, хоча не виключаю погодження з опозиційними фракціями) хочуть проект повністю переписати. Чи будуть це лобістські й цинічні в такий час зміни, чи реальна оптимізація перерозподілу бюджету, побачимо доволі скоро, термін для подання альтернативних проектів цього разу таки успішно скоротили, хоча ніхто на цьому особливо й не наполягав, усі були готові працювати з переробкою базового документа.
 
Про зміст даного законопроекту поки писати не хочу. Найперше, він і так провалений, а по друге це не зовсім із зони моєї компетентності. Ні, я умію уважно аналізувати бюджетні закони, але рівень такого опрацювання гірший, а затрачений час і зусилля більші, ніж у професійних експертів у бюджетній та фінансово-економічній сфері. Давайте пошукаємо їхніх оцінок. 
 
Для мене показово, що "Європейська Солідарність" навіть не утрималася, а дружньо проголосувала проти. На погоджувальній Раді Петро Порошенко також критикував законопроект. Але там за 2 хвилини треба було висловитися про понад 10 проектів, тому чекатиму публікації їхніх аналітичних оцінок та пропозицій.
 
Можу лише додати, що проект не такий дикий, як перший варіант від уряду та вже колишнього міністра Уманця. Тут знято до половини дразливих норм, але і за формою, і за змістом він виявився невідповідним.
 
Окремо згадаю про так званий "стабілізаційний фонд", якого так прагнув Шмигаль. Це була тупа неграмотність. Стабілізаційні фонди створюють ряд країн, переважно тих, які добувають енергоресурси. Наприклад: Норвегія, арабські країни Затоки, навіть Рашистан. Але наповнюють цей фонд у часи максимального профіциту бюджету та надмірних надходжень валюти від продажу нафти. Це і накопичення на майбутнє, й пересторога перед перенасичення фінансової системи зайвими грошима. 
 
Так, буває й таке! У момент хронічної нестачі й дефіциту з таких фондів черпають, а не наповнюють. І тим паче не створюють їх. Але інтелектуальний рівень нового уряду настільки дрімуче низький, що вони цього могли навіть не усвідомлювати.
 
А даний фонд (у новому законі саме так це й визначали) мав бути оперативним фондом для фінансування боротьби проти епідемії і її наслідків. Для цього не наповнюють його якимись надлишковими ресурсами, а перекидають частину фінансів з і так голодних бюджетних статей. А ще (і це основне) переводять ряд фінансових ресурсів із профільних статей у цей фонд. 
 
Це роблять для того, щоб надалі без участі Верховної ради перерозподіляти ці бюджетні (тепер уже позабюджетні) кошти. За особливих обставин це прийнятно, бо кошти на певні гостро актуальні статті видатків треба виділяти дуже оперативно, а Раду (тим більше з фактором зростання захворюваності серед нардепів) збирати не так легко й швидко.
 
Тобто йдеться про ще один резервний, але дуже вузькопрофільний фонд Кабміну (раніше Шмигаль просто хотів отримати значну частину бюджету в ручне управління без конкретизації призначень).  Але ж ці видатки мають бути дійсно гостро актуальними й вузькопрофільними, бо інакше це вже 100% корупція й нецільові видатки. У запропонованому урядом законопроекті такої конкретизації не досягнули.
 
Були ще обґрунтовані претензії щодо вибіркового й недостатнього скорочення заробітків ряду високопосадовців. Те, що запропонували, це вірно, але весь репресивний апарат опинився поза урізанням. 
 
Щось подібне, пригадую, вже було в сусідній путлєрівській РФії. Також критикували сфери в яких урізають видатки й ті, які, попри лобістський характер, зберігають. Але це вже нехай коментують спеціалісти.
 
Назад до архіву Версія для друку