Світлина з інтернету

Дива не трапилося

Розповім, чому я так часто приділяю увагу козаку Гаврилюку.

З раннього дитинства мене вдома виховували в національно-патріотичному дусі, дід професор, батько викладач. Вони мені розповідали про великого українця, який десь живе далеко в селі, який незламний і гордий, але постійно його гноблять вороги.

Я цього українця не бачив ніколи, в мене села не було, мешкав в Києві, в час Чорнобиля дід по мамі запросив в село в Тульській області (родичи українці нікуди не запросили).

Так ось, потрапивши туди, я зрозумів, хто такі росіяни, не буду пояснювати, в двох словах, село ще не огойдалося він монгольської навали, але природа шикарна.

Вони точно були не ті великі українці, про яких мені розповідали, не бухим був тільки мусор, до речі українець, і він єдиний, хто вів господарство.

Потім незалежність, і я все чекав побачити того легендарного українця і ось він з'явився на майдані - козак Гаврилюк. І ось мрія моїх батьків-інтелегентів х#й пойми в якому поколінні звершилася - він отримав владу в країні, все тепер зміниться і станеться, як треба.

Але дива не трапилося, козак швидко зрозумів, що до чого, почав кнопкодавити, постійно захищати владу і став депутатом звичайним, як якийсь ж… поганий чи завезений м...ль.

Ось і все, казочки мого діда і батька закінчилися, царство їм небесне.

Володимир Голобуцький

Назад до архіву Версія для друку