Версія для друку
Світлина з інтернету

Чекає. Але не бачить

Результати соціологічного опитування інституту ім. Драгоманова трохи зворохобили наше політичне болото, бо, не суперечачи базовим даним інших досліджень, продемонстрували кардинальну зміну тенденцій, які інші прагнуть приховати через тонкощі інтерпретації. 

Фактично, упродовж літа соціологію перетворювали на звичайний інструмент політичних передвиборчих технологій. Хіба Тимошенко це робила активно, вкладаючи гігантські кошти в соціологічні інституції. Той же Гриценко - пасивно, просто паразитуючи на чужих результатах та звично добавляючи тезу про якісь "закриті дослідження", які всі ніби то підтверджують його перемогу. І зараз у соціологічному середовищі виникло певне збурення.

Драгоманівці не сказали чогось нового й нікого з колег не звинуватили в фальсифікаціях. Вони просто показали, дуже для багатьох невчасно, те, що й інші вже встановили, але не поспішали публікувати або ж розмивали некоректною побудовою опитування.

Про що мова? Так ряд досліджень проводилися в літні місяці, коли значна частина активного населення через відпустки випала з поля зору інтерв'юерів. А люмпенізовані верстви, які в цей час домінують, найбільше вражені зрадофілією та опозиційністю.

Опитування Демініціатив у другій половині серпня, насправді, показало ту саму тенденцію, що й драгоманівське, але там (не знаю, чи умисно), ввели кандидатуру Гройсмана, який уже чітко заявляв, що в президентських виборах участі не братиме. Також тиск на результат Порошенка чинить і присутність кандидатури Вакарчука, якого явно готують на 2024 рік, а поки його наміри балотуватися хоча й не зникли повністю, але все менші. Опитування без цих кандидатур ще більше б змістило позиції. Коли врахувати всі ці корективи, то ми маємо загалом доволі одностайну картину всіх соціологів, яку частина з них розмивали, а одні таки подали в більш відкритому вигляді. 

Отже. Першість Тимошенко зберігається, але вже далеко не така переконлива. Порошенко чітко виходить на друге місце з перспективою росту. Гриценко пішов у звичне для себе піке льотчика, який сам себе підбив, інші безнадійно втрачають динаміку.

Тому спростовувати сам результат досліджень - справа невдячна, тим більше, що інші відомі соціологи в цьому участі брати не будуть, а політикам і так довіряють не надто. Через це почали появлятися несмілі заяви, що інститут ім. Драгоманова - якесь фейкове утворення, яке не проводило ніколи таких досліджень, а лише зараз було запущене вперше на користь Петра Порошенка.

Так от, це звична брехня. Насправді, драгоманівці уже багато років проводять соціологічні опитування, мають широку клієнтуру замовників. Їхні дані зазвичай не випадають із загальної картини (коли усунути маніпулятивний ефект від некоректності питань чи маніпулятивних інтерпретацій, який часто допускають інші). 

Чому ми рідше чуємо про них, ніж про КМІС чи СОЦІС або Рейтинг? Та ні. Це залежить від того, хто чує, а хто не прислухається. Їхні дослідження публікуються доволі часто, але соціологічні дослідження не є їхньою винятковою спеціалізацією, тому інститут не так залежить від замовників на опитування й може дозволити собі відмовляти клієнтам, які хочуть отримати дещо непристойні інтерпретації на виході. 

Тому деякі політичні сили остаточно перестали до них звертатися. А ми ж запам'ятовуємо лише ті соціологічні дані, навколо яких хтось піднімає якусь істерію. Тому проблема більше в нас самих.

Тепер коротко про власний досвід контактів з ними. Контакту, властиво, не відбулося, бо коли я йшов на останні й програшні для себе вибори 2012 року, хотів замовити в них детальне вивчення позиції жителів мого виборчого округу (Дарницький у місті Києві). Вони відмовилися, оскільки саме по цьому окрузі вже провели опитування для іншого кандидата. А це є елементом професійної етики: не працювати одночасно на двох опонентів та не продавати єдиний реальний продукт двом покупцям. Тоді ми постаралися вишукати результати в штабах противників і вже за пару днів мали витік з одного із них у виді файлу з повним опитуванням, а також у наступні періоди отримували такі ж матеріали про наступні соціології аж до переддня виборів. 

Перше дослідження було для мене дуже оптимістичне (тоді опоненти ще не почали кампанію і я був єдиною добре всім відомою особою). Цю ж ситуацію підтвердили й інші дослідження, які для ще одного кандидата проводив у цьому окрузі Центр ім. Разумкова. А далі тенденції повернулися до мене, як і для деяких інших кандидатів, філейною частиною. І це чітко підтверджувало опитування драгоманівців. Результат виборів підтвердив їхній прогноз із дуже високою точністю. До речі, напередодні виборів я й сам замовив непублічне дослідження у КМІС - воно нічим не відрізнялося від результатів ін-ту ім. Драгоманова. Це щодо "непрофесійності та фейковості" інституту.

А тепер коротко про деякі причинки їхнього результату. Тимошенко явно втрачає динаміку й у неї проявляється тенденція замороження й перспектива падіння підтримки. 

А хтось очікував чогось іншого? Вона єдина безальтернативно збурювала місяцями за колосальні гроші інформаційний та рекламний простір. Результат мусив бути високим на фоні повної відсутності активних дій з боку опонентів. 

Але з 24 серпня в гру включився Президент і все почало поступово зміщуватися. І ще - проти Жулі Володимирівни поки ж ніхто реально не воював окрім нечисленних блогерів і політологів. Початок прямої антитимошенківської кампанії Гриценка - це лише перший дзвоник. 

Для опозиційних кандидатів вправлятися у випадах проти Порошенка - річ тупа й безсенсовна. Вони його вже не знищують, а навіть у чомусь починають йому плюсувати. Але його виборець - не їхній електорат. Їм необхідно живитися за рахунок Жульки, що вони вже й починають робити.

Показники Гриценка суттєво поплили вниз. Тут діє виключно суб'єктивний чинник неадекватності самого Гриценка. Доки він мовчить, а його команда працює без істерики та більше на позитиві, його рейтинги тримаються доволі високих позначок. Але досить пану Анатолію відкрити рота... 

Ну давайте все ж віддамо йому належне - він таки дуже немудрий. Найперше, він надто явно демонструє на людях свою істеричність, амбіційність та образливість. Він втягується в дуже низький рівень критики опонентів, навіть тієї ж Тимошенко, вже мовчу про випади проти Порошенка. Його він, до речі, звинувачує не в тих гріхах, у які люмпенізований виборець загалом схильний повірити, а в повній ахінеї - про дружбу й єдність дій Порошенка з Путіним, про відсутність досягнень у розбудові армії, у зраді національних інтересів. Але навіть для майже повного ідіота - це виглядає непереконливо та брехливо. 

На жаль, пан дристливий полковник виявився повним... Далі без означень. 

Цей ефект обвалу власних рейтингів виключно особистими зусиллями Гриценко демонстрував уже й раніше, а особливо на президентських і парламентських виборах 2014 року. Тож ніхто йому ні в чому не винен. Лише сам собі гілку підпиляв. 

Ну а щодо штучно розкручених рейтингів інших кандидатів, які демонстрували інші опитування, але не виявили драгоманівці, то нехай це буде на совісті тих інших. Для такої накрутки зовсім нема потреби фальсифікувати польові дослідження, досить допустити некоректність у часі опитування, вибірці чи оцінці результатів. Насправді ж, поки наш виборець демонструє, що попри цілу свору так званих "нових облич" він їх явно не хоче такими сприймати. Чекає, сподівається, але не бачить...

 

Тарас Чорновіл 

Назад до архіву Версія для друку