Отец и сын Ржавские. Фото Ржавского А.Н.

Положили. С прибором

Предыдущая статья

В тот день, 29 июня 2018 года, в 10:47 Дмитрий Александрович Ржавский позвонил Виталию по поводу пластиковой тары.

- Я не разговаривал с Димой, - сказал автору этих строк Виталий, уже уволившийся из фирмы. – Это рабочий телефон, он звонил в праздничный день, в выходной. Меня вообще не было в офисе.

- Я точно знаю, что Дима созвонился по поводу тары. И он поехал на склад, чтобы разливать «жидкую резину», - утверждает Анжелика Александровна Ржавская. – Иначе, зачем ему туда было ехать?

Пришлось ей возразить. И, в качестве возражения, передать наш разговор с Виталием.

- Неужели Дима меня обманул? – Улыбнулась печально Анжелика Александровна. 

Впрочем, трубку в рабочем офисе в тот день мог взять кто-то другой. Например, некий сотрудник Александр.

Примерно с 11:45 Дмитрий Александрович Ржавский, в течение 20 минут, с кем-то оживлённо и раздражённо разговаривал по телефону. 

- Он разговаривает со своим убийцей, - комментирует видео с камеры наружного наблюдения у входа в дом Александр Николаевич Ржавский.

Перед этим, примерно в 10:00, та же камера запечатлела, как Анжелика Александровна куда-то уезжает на своей машине и возвращается через 25 минут. Выходит, идёт к дому. В её руке лишь мобильный телефон.

Около 13:00 Дмитрий Александрович Ржавский едет, по словам Анжелики, на работу, в офис. Но распечатка его переговоров свидетельствует о том, что он передвигается на своём микроавтобусе «Вито» по проспекту Бажана в сторону села Чапаевка.

В 13:13 его передвижение фиксирует вышка на улице Вишняковской («Цитрус»).

В 13:39 он дважды звонит: сначала жене, а потом сыну. Это отмечает вышка на Столичном шоссе, 19. 

В 13:41 Дмитрию Александровичу звонит жена Анжелика. Их связывает вышка по адресу: с. Вишенки. Он отвечает, что ещё в пути. 

Почему-то её это не удивило. Ведь когда ночью Анжелика Александровна приняла решение ехать в офис мужа, всего за 20 минут она успела найти ключи, забрать детей в машину, подобрать соседа Александра, доехать до Бориспольской, 7, открыть ключами дверь склада… Тем более, что она знала об угрозе убийством мужу. 

После этого Д.А. Ржавский, наконец-то, как и обещал, приехал в офис.

В 14:30 Дмитрий Александрович Ржавский зачем-то отключает камеры видеонаблюдения в офисе. По тому, как он подходит к столу, видно, что он совершает все движения, в том числе, и идёт, как будто под чьим-то прицелом. 

Ранее, на допросе в качестве свидетеля, помощница Дмитрия Александровича Юлия Харитоненко показывала, что в период с 11 по 20 июня с камерами наблюдения в офисе происходило что-то необычное. Она об этом говорила руководителю, но тот, по её словам, не придал этому значения. 

После отключения камер, с 14:30, происходит убийство Дмитрия Ржавского.

В том, что это было убийство, нет ни у кого, сколько либо знакомых с подробностями этой трагедии, сомнения. Уверенность есть только у Дарницкой полиции. Уверенность в том, что это было самоубийство. 

Уверенность эта возникла в тот самый день, когда Александр Николаевич Ржавский, примчавшийся из Москвы, долго беседовал с начальником Дарницкого УП. Было это в 15:00. А уже в 17:00 из Дарницкого УП была отправлена телеграмма «наверх» с указанием причины смерти Ржавского Д.А.: «Самоубийство».

- Он никогда бы не совершил самоубийства, - рассказывала вдова, Анжелика Ржавская. – Он бы не оставил ни меня, ни детей без средств существования. Тем более, что автомобиль «Вито», в котором якобы он покончил с собой, мы подготовили к продаже. К тому же, с Дмитрием собирались на работу ехать дети, но что-то им помешало.

Не продавать ли микроавтобус поехал в Чапаевку, на авторынок, Дмитрий Александрович Ржавский? Не случайно ли кто-то выманил его туда? И этот «кто-то» знал подробно не только то, что в офисе и на складе есть камеры видеонаблюдения, но и то, что в этой металлической бочке находится обыкновенная вода:

Конечно, можно излагать разные версии происшедшего. Но как так получилось, что охрана объекта на улице Бориспольской, 7, заявляла Алексею Романову, будто мерседес «Вито» Дмитрия Александровича Ржавского не заезжал на территорию? Не потому ли, что лицензию этой охранной фирме выдаёт всё та же ГСО?

Но предоставим слово профессионалу. Судебно-медицинскому эксперту высшей квалификационной категории со стажем экспертной работы более 30 лет, кандидату медицинских наук, ассистенту кафедры судебной медицины и медицинского права НМУ имени А.А. Богомольца Фёдоровой Елене Анатольевне. Вот выдержки из её заключения:

  • «Одяг був просякнутий кров’ю по передній поверхні, а також на тілі були вертикальні потьоки крові, що свідчить про те, що рана №1 (Див. далі) наносилась, коли його тіло знаходилось у стоячому або сидячому положенні. Потьоки крові з рани №2 розміщені у вертикальній вісі, тобто, і передпліччя в момент отримання ушкодження та деякий час після цього знаходилось у вертикальному положенні.
  • З огляду на розміщення слідів крові в машині та на ній, нетиповою є трактовка обставин справи про спричинення ушкоджень власною рукою потерпілого. Оскільки, в разу скоєння суїциду в автівках, самогубця приймає зручне для нього положення тіла, наносить собі ушкодження й не пересувається хаотично по передньому та задньому сидіннях, про що в даному випадку можна було б подумати, з огляду на сліди № 2, 5, та № 9. До того, ж слід № 9 незначний і розміщений зліва від пасажирського сидіння.
  • Тому, якщо припустити, що першим утворився слід 9, припустимо – від ушкодження лівої руки, (про що свідчить розташування цих слідів), яке було значним і супроводжувалось пересіченням сухожилків – див. далі, то після цього, гр-н Ржавський не міг би тримати ніж та скоювати собі цією ушкодженою рукою ушкодження на правій руці, які були досить глибокими!
  • Якщо ж взяти до уваги версію про те, що гр-н Ржавський Д. наносив собі ушкодження правою рукою на лівій руці і шиї зліва, то після цього він би не зміг наносити глибокі ушкодження на правій руці. 
  • З показів батька та родини, гр.-н Ржавський Д. був шульгою і не працював правою рукою. Однак, особливості рани на шиї свідчать про те, що вона біла спричинена правшею. Для нанесення само ушкоджень шульгою свідчить розташування різаних ран на шиї по її правій боковій поверхні.
  • Теоретично, шульга може наносити сам собі ушкодження і зліва, проте це незручно, і в такому випадку розташування рани буде розміщено дещо  іншому напрямку: також згори донизу, і зліва вправо, проте – вісь поранення буде скісно-вертикальною, ближче до кута 90 градусів. В даному випадку (Див. рана № 1), розташування рани було наближене до горизонтальної вісі, що характерно для нанесення правою рукою (власною або нападника).
  • З огляду на незначну кількість потьоків крові з ран № 2-6 на передпліччях, складається враження, що вони були спричинені після нанесення основного поранення на шиї. Проте, це малоймовірно, оскільки з масивних бризок крові на дверцятах машини, бризок та калюжі крові на підножці та калюж крові на підлозі вочевидь, що ним був втрачений величезний об’єм крові, внаслідок чого він не був здатний спричиняти собі ще й порізи рук.
  • Окрім того, не виключено, що бризки крові на правій кисті могли утворитись і внаслідок першопочаткового поранення артерії шиї, тому що є такі бризки, які за локалізацією розміщені вище, ніж рана №2.
  • На тілі були наступні тілесні ушкодження (Фото 1): 
  • Рана №1 – по лівій боковій поверхні верхньої третини шиї; рани № 2-4 – по внутрішній поверхні верхньої та нижньої третин правого передпліччя рана № 5 – по внутрішній поверхні нижньої третини лівого  передпліччя. 
  • Всі рани за характером – різані, про що свідчать їх рівні краї та гострі кути.
  • Рана №1 – Направлення та особливості кутів рани свідчать про те, що вона наносилась гострим предметом типа леза дещо зверху вниз зліва вправоруч по відношенню до шиї (нижній край – підритий). (Фото 2).
  • Гострий і видовжений кут рани розміщений ближче до центра шиї. Такий вигляд рани при даному її розміщенні характерний для нанесення правою (!) рукою.
  • Рана №2 – у верхній третині правого передпліччя – теоретично могла б бути спричинена шульгою, однак, дуже глибока, нанесена лезом приблизно під кутом 90 град. до поверхні шкіри. Нанесена рухом леза: дещо знизу вгору (!) та ззаду наперед (див. фото 3). Початок рани – задній кут, так як глибина дна рани у переднього кінця менша, отже є кінцем рани. Нетипове нанесення для шульги.
  • Рана №3 -  більш поверхнева, нанесена лезом в направленні зверху вниз та під гострим кутом до поверхні шкіри. Детальніше висловитись по даному ракурсу фото немає можливості.
  • Рана №4 – передній кут – гострий. Верхній край підритий. Дно рани більш глибоке спереду, отже й початок рани спереду. Теоретично могла б бути спричинена лівшою. Лезо наносило ушкодження спереду назад та дещо знизу вгору по відношенню до передпліччя. Рана №5 – також з рівними краями, гострим – заднім кутом, як виглядає передній – не відомо з даного ракурсу, з надрізами. Через те, що з даного ракурсу не видно іншого кінця рани, висловитись про те, який є початком рани, а який – кінцем – немає можливості (Фото 4).
  • Рана №6 (Фото 4) – з рівними краями, скошеним – верхнім та підритим – нижнім. Більш глибоким виглядає задній кінець рани, отже він є початком, передній – більш поверхневий. Отже, скоріш за все,  лезо діяло по відношенню до передпліччя  зверху вниз під гострим кутом та ззаду наперед. Тобто, вочевидь відсутність характерних для спричинення власною рукою потерпілого морфологічних ознак самотравмування, а саме багато чисельність, поверхневість більшої частини ушкоджень, наявність надрізів, компактність (!) розташування порізів. 
  • Якщо, розглядати версію про те, що теоретично гр-н Ржавський все ж міг наносити собі ушкодження спочатку правою рукою, (що характерно для самогубств), то спричинивши собі ушкодження спочатку на лівому передпліччі (з пересіченням сухожилків), він би не міг потім діяти нею по правій руці. Знову ж таки, з  огляду на невеликі сліди кровотечі від ран на передпліччях, вирогідним здається послідовність спричинення ран, починаючи з ділянки шиї, після чого наносити ушкодження на передпліччях безглуздо і неможливо.
  • Окрім того, з морфології ран убачається різний механізм їх утворення Справа-наліво та навпаки, згори-вниз та під кутом 90 градусів до поверхні шкіри), що теж нетипове для спричинення само пошкоджень власною рукою, тому що при суїцидах, самогубця наносить собі поранення так, як зручно його руці, в одному положенні та під однаковими кутами.
  • За показами батька померлого, в діжці знаходилась вода червоного кольору з запахом крові, отже, в ній мили руки. Нелогічно припускати, що на діжці можуть бути потьоки крові потерпілого, що він міг мити поранені руки, тому що сліди -  відносно невеликі для кровотечі з шиї і самогубця так не діє. Його мета – досягти смерті, а не змивати її з себе.
  • Консультаційний висновок:
  • З вищевикладеного стає очевидним, що: 
  • ушкодження на тілі гр-на Ржавського Д.О. не є типовими для спричинення їх власною рукою потерпілого.
  • Вірогідним, з урахуванням наявних речових доказів на місці події, видається такий механізм отримання тілесних ушкоджень гр-ном Ржавським Д.О.,: спочатку могло відбутись його травмування в ділянці лівого передпліччя, потім – правого, наступне  поранення його шиї відбулось, коли він знаходився в положенні  сидячи на правому задньому сидінні, причому впирався однією підошвою у верхню частину спинки переднього сидіння пасажира, про що свідчить наявність масивних бризок, потьоків та калюжі крові, далі утворились багато чисельні бризки та потьоки крові на правій передній двері автівки внаслідок фонтанування крові від поранення шиї,  калюжа крові на підлозі (№3) та калюжа (№4), які утворились внаслідок натікання великої кількості крові. Деяка «підтягнутість» одягу може свідчити про невелике стороннє переміщення тіла гр-на Ржавського Д.О. по підлозі.
  • Більш точно встановити  послідовність та механізм спричинення тілесних ушкоджень буде можливо за результатами судово-гістологічного та медико-криміналістичного досліджень.
  • З огляду на велику кількість слідів крові та їх характер (значні та незначні – наприклад, поодинокий потьок на одвірку та калюжі - на підлозі), розташування їх на великій площі, для людини з пораненням судин шиї, - не виключено, що вони утворились від різних носіїв ДНК, які також могли мали сліди невеликої кровотечі.»

Мы сознательно не показываем фотографии, указанные Еленой Анатольевной в консультационном заключении. Они свидетельствуют об особой жестокости убийц. И они, естественно, есть в уголовном производстве.

На встрече 30 сентября 2018 года Анжелика Александровна Ржавская, показывая мне фотографию убитого мужа, рассказала, в частности, о том, чего не могли знать убийцы. По её словам, у Дмитрия Александровича на ногах был высокий подъём, и, поэтому, он всегда покупал обувь на несколько размеров больше. И, вследствие этого, сзади обувь всегда была стоптана, не одета до конца. На трупе же, на фотографии, обувь аккуратно одета.

Далее. Телефон Дмитрия Ржавского, уже после убийства, несколько минут перемещался внутри склада. 

Есть ещё много признаков того, что Дмитрия Александровича убили. В частности, уже после того, как Александр Николаевич Ржавский заявил в полиции о том, что незадолго перед смертью его сын купил и разместил в офисе тайную камеру наблюдения, в помещении побывал некто неизвестный. Этому есть точное подтверждение. Естественно, что камеру незваный посетитель так и не нашёл…

26 июня 2018 года, по словам Юлии Харитоненко, её шеф, Дмитрий Александрович Ржавский, ехал на какую-то встречу. В этот день должно было состояться судебное заседание Хозяйственного суда Киева по иску ООО «Блиц-Инвест» к ООО «ТСК проф». Но заседание не состоялось. 

Ответчик не явился. Но не явился и истец, в лице Дмитрия Ржавского. Не явился и представитель ООО «Блиц-Инвест» в суде Андрей Стужук. Не на совместной ли встрече они в этот день были?

В результате, заседание перенесли на 12 июля 2018 года. А 26 июля 2018 года Хозяйственный суд Киева обязал ООО «ТСК проф» вернуть незаконно присвоенные в прошлом году деньги из предоплаты их настоящему владельцу.

О том, кто и как вёл себя во время расследования, официального и неофициального, убийства Дмитрия Александровича Ржавского, в следующих материалах нашего журналистского расследования. 

Геннадий Устинов

Главный редактор издания

Назад в архив Версия для печати