Совещание.

Косивское сборище

 

Предыдущая статья

«Что делает барыня, то и обезьяна»,  -

гласит пословица.

Бывший председатель Косивского районного суда Мирослав Васильевич Бельмега  не только не пресекал беззаконные действия руководителя  аппарата, но и всячески «потурав діям Мельничук І.С.». 

Как отмечают в своей жалобе бунтари, «будучи вже вкрай «ситими» такою поведінкою керівництва», 8 мая 2014 года инициативная группа из среды работников суда создала первичную профсоюзную организацию Косивского районного суда Ивано-Франковской области. В тот же день было отправлено соответствующее письмо председателю Косивского  райкома профсоюза работников госучреждений Мамчуку В.И., а также был подписан договор кассового обслуживания вновь созданной организации.

Едва прошло собрание учредителей, администрация суда всполошилась. Чтобы не допустить массового вступления сотрудников во вновь созданную организацию, «на деяких працівників було здійснено тиск,.. чим порушено вимоги ст. 7 ч.3 ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності». 

В тот же день, 8 мая 2014 года, члены новой профсоюзной организации помощники судьи Мыцкан В.В., Радыш Р.Г., Мамчук А.В., секретари судебного заседания Удудяк И.А., Лазорык Л.В., Грыцанюк Н.П., консультант суда Ковальска О.В., деловод суда Федорчук В.Я., судебный распорядитель Черненька Ж.П., техработник суда Коротчук О.Ю. написали заявления о перечислении из своих заработных плат профсоюзных взносов на счёт Косивской райорганизации профсоюзов работников госучреждений.

14 мая 2014 года эти заявления были переданы руководителю аппарата Мельничук И.С. , которая должна была передать эти документы 16 мая 2014 года в ТУ ГСА в Ивано-Франковской области. В этот же день учредители новой профсоюзной организации официально уведомили и.о. председателя суда Сабадаха Б.В. и Мельничук И.С. о создании первички.

Затем, с целью легализации вновь созданной  организации, учредители обратились в регистрационную службу Косивского райуправления юстиции. И получили ошеломляющий их ответ за № 164/02.2-18 от 20 мая 2014 года, в котором говорилось, что «31.03.2000 року Косівським районним управлінням юстиції Івано-Франківської області легалізовано шляхом повідомлення на відповідність заявленому статусу первинну профспілкову організацію Косівського районного суду, про що в журнал реєстрації організаційних ланок профспілкових організацій внесено відповідний запис за № 118. Також повідомлено, що згідно реєстраційних даних оргланка профспілкової організації знаходиться за адресою м. Косів по вул. Шевченка № 42, керівник – Мельничук Іванна Степанівна»!

Учредители сделали запрос в управление статистики Косивского района.  И получили ответ (№ 32/1-173 от 20.05.2014 г.), в котором говорится, что «суб’єкт із назвою первинна профспілкова організація Косівського районного суду станом на 20.05.2014 року в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України не значиться та раніше на обліку не перебував. Ідентифікаційний код даному суб’єкту органами державної статистики в Івано-Франківської області не присвоювався». 

Иванна Степановна Мельничук срочно провела собрание с работниками суда, на котором пояснила, что руководимая ею профсоюзная организация действительно была создана в 2000 году. Однако, документация по деятельности  в этой организации не велась аж целых 14 (четырнадцать!) лет. А в 2008 году организация фактически прекратила свое существование по инициативе работников, потому что именно в 2008 году Мельничук И.С. была назначена на должность начальника аппарата суда, и пребывание в этой должности и в должности председателя профкома одновременно противоречило бы требованиям ст. 7 ч. 6 ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».

То есть, из-за того, что Иванна Степановна в течение 8 лет не вела никакой документации,  не провела процедуру ликвидации первички, новосозданная профсоюзная организация не может легализоваться.

«В свою чергу, вище вказані факти можуть призвести до ускладнення захисту трудових прав та інтересів працівників, а також суттєвого затягування часу щодо створення робочої комісії, проведення колективних переговорів, підготування проекту та схвалення колективного договору, що суперечить вимогам ст. 2 ЗУ «Про колективні договори і угоди», а також ст.ст. 10 – 20 КЗпП України, за що в свою чергу настає відповідальність керівника установи, передбачена вимогами ст. 41 КУпАП», - в очередной раз провели ликбез своему руководству  судейские.

Иванна Степановна Мельничук, то ли «перебуваючи у не тверезому стані», то ли вдохновленная творимыми беззаконнями своих  руководителей, предложила  собранию работников суда сфальсифицировать документы первички. Мол, чтобы не проводить процедуру ликвидации, давайте переизберем председателя фактически несуществующей с 2008 года профорганизации!

Собрание на это не пошло. 26 мая 2014 года на общем собрании первичной профорганизации Косивского районного суда единогласно было принято решение о том, чтобы рекомендовать руководителю аппарата суда Мельничук И.С. до 02.06.2014 года привести в соответствие с требованиями законодательства документацию первички, зарегистрированной в 2000 году, а также зарегистрировать её в регистрационной службе, чтобы начать процедуру ликвидации. Но Иванна Степановна даже не соизволила ответить на это письмо.

Может, чего-то боится? Ведь кроме перечисленных выше нарушений законодательства, «не зрозумілими є ті факти, хто входив до первинної профспілкової організації Косівського районного суду (у 2000-2008 роках), на які рахунки стягувались профспілкові внески і що з ними відбувалося в подальшому, так як деякі працівники взагалі не знали про існування такої профспілки. Також цікавим є те, чи припинено стягнення профспілкових внесків взагалі, оскільки згідно опитування тільки один працівник – секретар суду Лаюк І.М. писала заяву на припинення такої сплати. З метою з’ясування даних питань ТУ ДСА в Івано-Франківської області передано відповідний запит з метою з’ясування того, хто входив до первинної профспілкової організації Косівського районного суду (у 2000-2008 роках) і чи стягувалися із цих працівників профспілкові внески, на які рахунки стягувались профспілкові внески і що з ними відбувалося в подальшому, чи є відповідні заяви від таких працівників на перерахування профспілкових внесків, коли припинено стягнення профспілкових внесків і з яких працівників, чи є від таких працівників відповідні заяви про припинення перерахування профспілкових внесків, чи перераховувались на рахунок профспілки і в якому розмірі кошти на проведення культурно-масової, фізкультурної та оздоровчої діяльності. Але відповіді на даний запит так і не отримано.

Крім того колективу відомо, що в Косівському районному суді здавна нібито працюють такі працівники, як Петрів Любов та Гах Світлана. Ці працівники рахуються за судом і робочий час їм вноситься у табель керівником апарату Косівського районного суду Мельничук І.С. Однак, таких працівників у суді ніколи не бачили. Зі слів Мельничук І.С. такі працівники працюють у ТУ ДСА в Івано-Франківської області згідно трудових угод. Однак, вказане суперечить логіці речей, так як неможливо, щоб люди працювали у м. Івано-Франківську, а робочий час їм відмічався у м. Косів.

Також, припускаємо існування ряду інших можливих порушень з боку керівництва, в тому числі і корупційних, про які залишається тільки здогадуватися, однак які без проведення відповідної перевірки виявити нажаль неможливо».

Первая и последняя страницы жалобы судейских.

 

В.В.Слыжук против М.И.Крылюк

«Інші можливі порушення з боку керівництва, в тому числі і корупційні» наглядно проявляются при изучении решений и приговоров, вынесенных судьями Косивского районного суда вообще  и судьёй второй категории М.И.Крылюк в частности. 

07 июля 2014 года житель села Тюдив Косивского района Василий Васильевич Слыжук написал прокурору района «заявление о преступлении». Вот что он писал:

Пункт 1. «11 апреля 2011 года судья Крылюк М.И. рассматривала дело № 4-33 2011 г. При вынесении решения в разделе «суд установил», она внесла заведомо неправдивые сведения, что дало основание следователю Марусяку поменять ч.4 ст. 196, где я был потерпевшим, на ч.2 ст.125, где я оказался обвиняемым. В постановлении судья Крылюк М.И. написала: «Колотыло Д.Г. пытался выстрелить ему в голову», тогда как в материалах дела зафиксировано, да и сам Колотыло Д.Г. утверждает, что он выстрелил несколько раз и одна пуля попала мне в висок. Данный факт также зафиксирован судебно-медицинской экспертизой.

Далее в постановлении судья Крылюк М.И. написала: «При прийнятті рішення по даній справі також взято до уваги, що злочин який ставиться в вину Слижуку В.В. має особливе громадське значення так як останній являється сільським головою с. Тюдів, а потерпілий депутатом данної ради, і згідно їхніх пояснень які знаходяться в справі перебувають воні між собою в неприязних стосунках». 

Вышенаписанное судьёй Крылюк М.И. является сплошным враньём, потому что в материалах дела есть свидетельства о том, что на тот момент я не был председателем Тюдивского сельского совета, а Колотыло Д.Г. не являлся депутатом того же совета. Хотя у Колотыло Д.Г. есть пилорама, с которой было завезено к дому Крылюк М.И., находящемуся в с. Шешоры, пиломатериалы. Это тот дом, который показывали по телевидению (телеканал ЗІК). Находится дом на 18 Га, где одна сотка стоит  $ 5 тысяч».

Продолжение

 

Назад в архив Версия для печати